2 грудня Верховна рада ухвалила державний бюджет на 2022 рік. Він передбачає 1 322 млрд грн доходів, та 1 497 млрд грн — видатків. Прожитковий мінімум, за новим кошторисом країни, становитиме з 1 січня 2 393 грн і зросте до 2 589 грн до 1 грудня. Президент Володимир Зеленський заявив, що один із головних акцентів цього бюджету — підвищення зарплати медикам та освітянам, але наскільки будуть реалістичними закладені цифри — питання відкрите.

Про виконання кошторису у 2022 році, чому були збільшені видатки на уряд, а також, чи зможе Україна прожити без траншів від МВФ розповів кореспондентці Суспільного Дар'ї Сидоренко розповів міністр фінансів Сергій Марченко.

В бюджет закладено зростання доходів, зростання видатків, внаслідок чого це має відбутися і чи є для цього економічні передумови, зважаючи на коронакризу?

— Перед усім світом і Україною зокрема стоять загрози, це — інфляція, зростання енергоносіїв, тобто ці чинники визначають нашу реальність. Тому в цих реаліях ми маємо обережно дуже ретельно розраховувати наші доходи. Тобто це питання перше, до адміністрування. Друге питання щодо економіки, є підстави вважати, що ті цифри які ми заклали в бюджеті вони є цілком реальними. Тому що ми базувались на припущеннях макроекономічного прогнозу. Рівень споживання рівень інфляції, рівень відсоткових ставок, експорт, все це в комплексі дає нам підстави вважати, що доходи є реальними, бюджет в принципі є збалансованим.

Що відбудеться якщо раптом ваші розрахунки не справдяться? Буде перегляд бюджету на наступний рік?

— Ми закладали начебто надмірні очікування, наслідком цього є те, що бюджет виконається. Я не думаю що є перспективи секвестру бюджету, тому що у нас немає нереалізованих очікувань. Це може бути лише у разі раптових загроз пов'язаних з коронавірусом, як у 2020 році, коли ніхто не міг, не знав як на це реагувати. Станом на 2022 рік с COVID-19 вже навчилися боротися, і з новими штамами, так це проблема, але необхідно вакцинуватися, щоб боротися з цією хворобою. Тому тут питання знято, але в принципі ризики ми намагалися максимально врахувати в бюджеті.

Читайте також: Бюджет-2022. Експерт про те, як виглядатиме економічне життя України наступного року

Участь України у програмі Stand-by, отримання траншів від МВФ важливо для нашої економіки. Що буде у випадку можливої затримки від траншів, чи постраждають гарантовані, не гарантовані виплати наступного року?

— Не постраждають. Тому що в цьому році були також затримки з траншами: ми ще у січні сподівались отримати перший транш, але отримали буквально тиждень тому. Сказати, що це суттєво впливає на нашу політику боргову я не можу, у нас є можливості джерел запозичень. В арсеналі Міністерства фінансів достатньо важелів, щоб громадяни, які отримують пенсії, заробітні плати, взагалі не переживали, чи прийшли транші МВФ чи ні.

Щодо бюджету 2021 року, хотілося б трошки деталей, як він наразі виконується, чи були у нас знову ж таки, якісь перебої з виплатами на цей час.

— Станом на 1 грудня, бюджет за доходами перевиконано на 41 мільярд гривень, це при тому що ми вже три рази вносили зміни до бюджету з урахуванням скоригованих планів. До кінця року залишається досить серйозна робота, були проголосовані додаткові зміни, вони є не простими, але це позиція яку і парламент підтримав, тому ми маємо виконувати закон і ми маємо думати яким чином закривати бюджет до кінця року. У нас є подушка, як я вже зазначив, перевиконання доходів, думаю що ми зробимо все максимальне, щоб виконати бюджет цього року без затримок.

Які сфери, скажімо так, вистрілили?

— Ну, в першу чергу, це якість адміністрування ПДВ, далі, я б сказав, податок на прибуток, дуже сприяла кон'юнктура для наших металургів, для аграріїв, вони сплатили досить пристойний податок на прибуток. І інші галузі які, тобто споживчий попит сформував додаткові можливості, що пішли у тому числі в бюджет.

Між першим і другим читанням держбюджету завжди є певна різниця. Цьогоріч найбільших змін зазнали інфраструктурні проєкти, на них надалася значна сума, зросли також видатки і на уряд, і апарат Верховної ради. Чому саме ці галузі?

— По інфраструктурі скажу, що у нас вперше за 10 років цей бюджет можна назвати бюджетом розвитку. У нас капітальні видатки, складають 140 мільярдів гривень. Це найбільша частка видатків за останні 10 років. Це я вважаю правильна інвестиція в розвиток нашої держави.

Читайте також: Електронні журнали й щоденники у школах. Уряд затвердив систему Е-управління у сфері освіти

Що стосується уряду, це питання технічне, тому що, ну умовно кажучи, агентство “кіно” (Державне агентство з питань кіно - ред.) яке раніше було під Міністерством культури, зараз безпосередньо підпорядковується секретаріату Кабінету міністрів, тому технічно на цю суму збільшились видатки на секретаріат. Апарат Верховної ради — це також нормальна практика, коли в процесі розгляду бюджету на апарат парламенту збільшуються видатки.

Я не думаю, що це значні суми, там, здається, йде мова про 300 мільйонів гривень, можливо трошки більше.

Перемістились також видатки на Міністерство оборони, воно отримало два з половиною мільярди, Міністерство охорони здоров'я додаткові видатки отримало, тобто там цілий спектр. Збільшення між першим і другим читанням відбулось майже по всіх міністерствах і відомствах.

Інфраструктурні проєкти — один із пріоритетів президента Зеленського. Чи звертався президент особисто до Вас з певними можливими пропозиціями, ідеями, проханнями, збільшити бюджет саме в цій галузі?

— Ті завдання які ставить президент України звичайно є дорожньою мапою для уряду, для коаліції у Верховній раді, і, тому, вони звичайно знаходять відображення в бюджеті. Тобто, тут не потрібно прямої вказівки, достатньо меседжу від президента, що ті заходи мають бути забезпечені. Звичайно, попередньо у нас можуть бути дискусії, адже в цілому ті завдання які ставить президент України, вони потім транслюються в бюджетні програми.

Ми проговорюємо бюджет з президентом і він активний учасник, бюджетного процесу, він цікавиться, як забезпечена та чи інша сфера. Зокрема, збільшення заробітних плат медикам це була ініціатива президента і коли ми готували бюджет, ми вже готували бюджет з розумінням того що цю сферу ми маємо забезпечити.

Щодо пенсійної реформи. Нещодавно ви говорили, що відкладати її немає часу і можливості. Також, була заява що ті, кому за 40 можуть лишитися без пенсії. Це таке болюче питання і що потрібно зробити, аби пришвидшити ухвалення реформи?

— Вже зареєстрований законопроєкт голови парламентського комітету соціальної політики Галини Третякової ("Слуга народу"). Це такий спільний проєкт, є сподівання, що до кінця року цей проєкт закону буде підтриманий, принаймні в першому читанні.

Чому ця тема назріла? Тому, що старіння населення продовжується, люди живуть довше, відповідно їм потрібно довший проміжок часу платити пенсії, це добрий показник, це свідчить, що якість життя підвищується. Але, цей показник також свідчить, що це все потрібно профінансувати. У нас дефіцитний Пенсійний фонд, він не самостійний, тому є нормальна практика, коли створюються механізми накопичувальних рівнів.

У нас зараз, фактично, є накопичувальні рівні добровільні, але тут йшла мова про обов’язковий характер добровільного накопичення. Громадяни матимуть можливість самостійно, вмотивовано відкладати кошти на свій власний накопичувальний рахунок. Тобто, перехід від системи Define benefit, коли ви чітко розумієте, яка ваша заробітна плата і скільки ви будете отримувати у майбутньому, до системи Defined Contribution, коли ви вже визначаєте, скільки ви хочете отримувати на пенсії, скільки ви зможете вкласти, стільки й отримаєте потім. Я вважаю це більш справедливо, і на сьогоднішній момент у світі цей підхід є більш справедливим.

Наскільки він реалістичний в Україні, люди не довіряють фінансовим установам, бо переживали 90-ті, коли втрачали кошти. Як людей переконувати?

— Саме тому, що люди скептично ставляться до будь-яких ініціатив, був запропонований механізм, коли на першому етапі у нас діє державний обов’язковий накопичувальний фонд. І саме цей фонд гарантує 100% гарантію повернення коштів. Це прописано буде в законі, для того, щоб створити довіру. На другому етапі громадяни можуть самостійно обирати приватні пенсійні фонди, якщо вони цього хочуть, якщо ні, вони залишаться в державному. Тому, саме з цією метою ми були залучені до цього проєкту, щоб створити довіру системі й надати їй можливості реального запровадження.

Страхи, банкопад, все це впливає на ментальність людей і на рішення політиків. Зараз склалася унікальна ситуація, коли уряд, Рада, президент бачать це в одному спільному ключі. Ми порахували, що якщо реформа буде запущена з 2023 року, такий ресурс, в обсязі 56 мільярдів у бюджеті є, і він може бути використаний. 2023 — це перший рік коли це може запрацювати.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Джерело