Колишній член фракції «Слуга народу», а нині позафракційний народний депутат Євгеній Шевченко підготував законопроєкт «Про реабілітацію німецького народу». Парламентар каже, що хоче встановити історичну справедливість. Все б нічого, але в Україні уже діє закон, який регулює права репресованих народів. Для чого ухвалення ще одного, до того ж направленого на захист винятково німців?
Згідно із проєктом документа, Україна має реабілітувати німців за злочини, які проти них вчиняв радянський режим. Шевченко запевняє: це піде на користь українсько-німецьким відносинам. Проте факти свідчать про те, що дії українського політика чітко вписуються у стратегію Кремля і щодо реабілітації німців, і щодо України.
«Главком» розбирався, чи німці дійсно потребують реабілітації, чого насправді добивається депутат Шевченко і які наслідки для України може мати його ініціатива.
Що говорить текст законопроєкту
Законопроєкт пропонує реабілітувати етнічних німців, які зазнали репресій за часів СРСР і які мешкали на території України у визнаних в 1991 році її кордонах. Також реабілітовано може бути нащадків німців, яких вислали.
Історична довідка
Як і інші народи, які проживали у СРСР, німці зазнали значних утисків. Радянська влада не брала до уваги інтереси цієї етнічної групи і в 20-х, коли проводила адміністративно-територіальну реформу. Постраждала вона і під час Голодомору.
Масові репресії проти німців, які проживали у СРСР, відбулися у серпні 1941-го. Тоді комуністичний режим необґрунтовано обвинуватив мирних жителів у колабораціонізмі в інтересах Вермахту та примусово виселив їх у степи Сибіру і Казахстану. Тоді ж була ліквідована Автономна Радянська Соціалістична Республіка німців Поволжя. Як зазначають історики, десятки тисяч німців були примусово переселені саме за національною ознакою. В той же час історики звертають увагу: більша частина території України у серпні 1941 року вже була окупована військами нацистської Німеччини. Тому ототожнювати репресії проти німців і України і Росі, де їхню автономію було ліквідовано і не поновлено до сьогодні, нелогічно. Як зазначають дослідники, вивчення долі етнічних німців як у роки Другої світової, так і після неї, ускладнено політикою нинішнього керівництва Росії, яке не поспішає сприяти розсекречуванню архівів.
Найбільш цікавою у запропонованому депутатом Шевченком проєкті закону, копія якого є у розпорядженні «Главкома», є стаття 8, яка стосується практичного втілення його норм. «Поновити реабілітований німецький народ в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей», – йдеться в документі.
За задумом законотворця, держава має взяти на себе обов’язок сприяти добровільному організованому поверненню в Україну осіб, що зазнали репресій та були депортовані з території України. В який спосіб наша держава реалізовуватиме це право і яким коштом, наразі не зрозуміло.
Що вже зробила Україна для реабілітації німців
За часи незалежності Україна реалізувала урядові програми з реабілітації німців, відповідно до яких у ряді регіонів, зокрема, в Одеській області, відбудовувалися німецькі поселення, створювалися німецькомовні школи, кірхи німецької євангелістської церкви тощо. У 1993 році була підписана угода між урядами України і ФРН про співробітництво у справах депортованих осіб німецької національності та взаємне забезпечення прав нацменшин. У статті 2 документу йдеться: Україна зобов'язується реабілітувати осіб німецької національності, які в 1930-1940 роки були жертвами переслідувань, відновити їх права і про це офіційно повідомити.
У законопроєкті, який є у розпорядженні «Главкома», також зазначено, що він ґрунтується на Конституції і Законі «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 рр.», який є чинним і в якому детально визначено осіб, які потрапляють під визначення репресованих, і те, як відбувається поновлення цих людей у правах. Більше того, ст. 4 цього закону фактично повторює статтю, яка викладена у законопроєкті про реабілітацію німців: «Поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей…».
Для чого повторюватися? Питання риторичне.
Вуха Кремля?
Диявол, як завжди, криється в деталях.
Не секрет, що Євгеній Шевченко дуже швидко зайняв у нинішньому парламенті нішу проросійських політиків. Мандат він здобув з партією «Слуга народу». Проте згодом через свою публічну проросійську позицію побив горщики із соратниками і став позафракційним. Шевченко не цурається брати участь в ефірах пропагандистських російських телеканалів, називає курс України «антиросійським», виправдовує білоруський режим і мав публічну аудієнцію з диктатором Олександром Лукашенком. Під час останніх буремних подій у Казахстані Шевченко опинився у цій країні. Депутат робив неоднозначні заяви у соцмережах і навіть повідомив, що очікує «введення російських військ».
Чому «Слуга народу» позбавилась Шевченка
Євгеній Шевченко, позафракційний народний депутат-мажоритарник, народився у Мелітополі. У 2014 році балотувався у нардепи від партії «Воля» на Чернігівщині, але депутатом не став. Натомість у 2019 році переміг як кандидат від партії «Слуга народу» в окрузі №76 з центром у Запоріжжі. У травні 2021 року фракція «Слуга народу» виключила Шевченка після його зустрічі в Мінську з білоруським диктатором Олександром Лукашенком. А ще раніше, у лютому 2021-го депутат брав участь у так званих «Всебілоруських народних зборах», організованих Лукашенком. «Своїми діями пан Шевченко поставив під загрозу відносини України із міжнародними партнерами, а також завдав шкоди міжнародному іміджу України як передбачуваного партнера із послідовною політикою, що керується демократичними європейськими цінностями», – пояснив рішення фракції тодішній голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.
Як стало відомо «Главкому», безпосереднім розробником тексту законопроєкту є помічник Євгена Шевченка Михайло Міщанюк. Він також має тісні зв’язки з посольством Білорусі в Україні, і також є частим гостем так званих «медведчуківських» телеканалів, які активно захищає від санкцій влади.
Такий бекграунд дозволяє припускати, що головна ціль законопроєкту – не захистити німців. Справжня мета – вкинути в суспільний дискурс в Україні ще одну дражливу тему, здійснити спробу перекласти відповідальність за злочини режиму Сталіна на Україну. При цьому до ймовірного внутрішньополітичного конфлікту, спровокованого надуманим законопроєктом, буде залученого нашого ключового партнера в ЄС – Німеччину. Берлін буде змушений реагувати на ініціативу.
Примітно, що в самій Росії не поспішають поновлювати німців у правах. У 2016 році президент РФ змінив Указ від 1992 року «Про невідкладні заходи реабілітації російських німців». Звідти просто викинули пункт про «відновлення державності російських німців» в Росії. Кремль остаточно скасував можливість відродження німецької автономії в Поволжі, що тоді викликало обурення у представників німецького народу.
Аби обґрунтувати свій вчинок та відвести від себе удар, Кремль почав чергову пропагандистську операцію. Її суть звелась до того, що реабілітації підлягають не лише німці Росії, а й німці України. До того ж, нібито до переселення в Поволжя останні проживали на півдні України, тому саме туди їх і слід повертати. Автором цієї ідеї виступив Павло Кісс – колишній працівник апарату Держдуми Росії, а сьогодні нештатний помічних ексгубернатора Свердловської області Росії і діючого члена Ради Федерацій Федеральних Зборів РФ Едуарда Росселя. Саме його заяви про доцільність реабілітації німців в Україні все частіше поширюють проросійські німецькі ЗМІ.
Саме на цьому тлі в українському парламенті з’являється ініціатива Шевченка…
Враховуючи, що більшість архівних документів про «німецьке походження» та про факт переселення знаходиться у володінні країни-агресора, цей законопроєкт пропонує зобов’язати Україну запроваджувати програми переселення на свою територію громадян РФ та Казахстану за умови наявності документів про нібито німецьке походження, виданих тією ж Росією.
Чи потрібен закон про реабілітацію німців?
Сам депутат Євгеній Шевченко запевняє, що його ініціатива цілком на користь Україні: «Потрібно, щоби відносини України і Німеччини п
Джерело
