Жінка була на останньому місяці вагітності і ось-ось готувалась народити дівчинку, коли поруч з їхнім будинком упав ворожий снаряд. На заміну передродовим клопотам, Карині довелося поринути у воєнне життя. 

Про це йдеться в сюжеті "Сніданку з 1+1".

"Вже було все готове до пологового будинку. Стояли вже сумки про всяк випадок. Я проснулась після того, як десь поруч упав снаряд. У нас задвигтіли і ліжка, і вікна. І тоді батько з чоловіком почали готуватися вивезти мене з села", — розповідає мати 9-річного Сашка.

Син в окупації, дім зруйновано: історія жінки, яку розлучили з родиною на останньому місяці вагітності

Карину доправили до лікарні міста Оріхів, та спокою вона не знайшла і там. Майже одразу зник зв’язок з рідними, а через напружену ситуацію в місті, усіх породіль евакуювали до Запоріжжя. 

"Нас привезли. Наступного дня я вже дізналась, що у пологовому будинку вцілілих немає. Перед очима був просто страх. Страх того, як народжувати? А найбільший страх був чи побачу я рідних", - каже жінка.

Четвертого березня ворожий снаряд ледь не забрав життя усієї родини Карини. Про те, що вже немає і рідної домівки, дівчині не сказали.

"Привалило там, і батька, і брата, і жінку, і дитину. Батько витягував з-під завалів. Слава Богу, що вони всі залишились живі", - каже Карина.

Після цього її чоловік Віталій вирішив відправити сина Сашка на евакуаційному бусі до сестри Марини у місто Василівку. І вже там хлопчик потрапив під окупацію.

28 березня на свій з’явилась сестричка Сашка Мілана. Та радощі материнства Карині довелось поєднувати із пошуками тимчасового житла. Рідне село не припиняли обстрілювати, тому і родичі жінки наважилися тікати. 

"Там селище, дім, худоба, там техніка батькова. Все таки, там рідний куток", - бідкається Карина.

На щастя, з житлом у Запоріжжі допомогли волонтери. Їх поселили у приміщенні, де раніше була аптека. 

"Зносили хто що міг: меблі, тарілки, каструлі. Хто міг - ніс харчі, продукти, хто кошти приносив", - розповідає жінка.

Тоді ж небайдужі люди допомогли повернути з окупованої Василівки і Сашка. Та на російському блокпості волонтерські машини не пропустили. Тому шлях до української території 9-річний хлопчик пройшов самотужки. 

"Мені показали куди, я пішов по тому курсу. Потім побачив машину, в яку мені треба сідати, сів у машину і поїхали. Боявся. Там іще так машин було багато і завали", - пригадує Сашко.

Та вже за лічені хвилини страх змінився на небачену радість - родина нарешті об‘єдналась. Тепер більше за все Карина мріє повернутися у рідне українське село і більше ніколи не розлучатися з родиною.

"Хочеться спокою і все. Більше нічого. Будемо жити якось, ми не одні такі, нас багато", - каже жінка.

Нагадаємо, врятовані із "Азовсталі" розповідають, як виживали в підземеллі і як їх рятувала від голоду "тьотя Суп".

Читайте також:

"Херсонці, не здавайтеся та тримайтеся": Кім звернувся до жителів окупованого міста

В Одесі рятувальники виявили дві авіабомби ФАБ-500

ЗСУ перейшли в контрнаступ на Ізюмському напрямку: ситуація в Харківській області

Джерело