Валерія з "Азова" та її чоловік прикордонник Андрій побрались 5 травня, у день народження полку та коли в Маріуполі тривали найважчі бої. Військовий для своєї коханої зробив каблучки з фольги. За три дні чоловік загинув. Історія кохання на "Азовсталі" у матеріалі Суспільного.

Знайомство Андрія та Валерії

"Ми зустрілися, коли я проходила службу в донецькому прикордонному загоні, я тоді була помічником командира, керівницею пресслужби, де працювала з журналістами та в останній момент з'явився він. Я його виграла й напевно, що це було реально таке відчуття, що це людина, яку я мала зустріти, не знаю як це пояснити просто на рівні відчуттів. І коли ми вже почали спілкуватися, зрозуміло, наскільки він щира добра людина. Він одразу реально увійшов у моє життя. Мені давалося раніше, що так не буває, що не буває таких почуттів одразу, що не буває людей, які просто складаюся як часточки, яким не вистачало одне одного", — згадує Валерія.

Маріупольська додала, що з чоловіком познайомилися на службі, постійно взаємодіяли, працювали разом, служили разом, спілкувалися й с часом це переросло в кохання.

Три дні був моїм законним чоловіком: історія кохання на

"Ось на початку літа виповниться 3 роки як ми разом, але якщо чесно, я не можу згадати нашого життя нарізно, тому що ми постійно перебували разом. Це була така людина, він був людиною щастя, людиною святом. Я не така, я не вмію", — розповідає Валерія.

Початок війни та служба

"Андрій ще був військовослужбовцем, я вже військовою не була через те, що в мене було списано за станом здоров'я. Я інвалід 3-ї групи. Є непридатною до військової служби в воєнний час, я частково є придатною. І Андрій мені казав тоді, щоб я їхала з міста, бо може статися війна, але він чудово розумів, що я не поїду. Коли я розуміла вже, що він не прийде додому, що він на позиціях, то я дзвонила військкомат", — зазначила військова.

Валерія додала, що її мобілізували до полку "Азов".

"Так вийшло, що і він, і я опинились в оточенні. Я серед своїх побратимів, а він серед своїх, але водночас всі разом стали великою такою сталевою родиною", — каже дівчина.

Поранення. Заручення. Весілля

"Переписувалися за можливості, у повідомленнях писали, що все гаразд, що живі. Зустрічі були взагалі дуже рідкими. Перша зустріч, якщо я не помиляюсь, якраз була коли Андрій потрапив під обстріл, коли в нього було осколкове поранення".

"Я тоді дуже сильно переживала, ще не знала, що там. Він прибіг зі шпиталю вночі та сказав вперше: "Одружімось тут". Ми говорили давно про одруження, але це мало виглядати дещо інакше. Він коли прибіг побачив, що я підстриглася коротко. Зараз немає води навіть пити, не те, що голову помити. До цього обіцяла йому, що коли коси відростуть ми одружимось. Щоб можна було зачіску зробити. І Андрій каже, це через волосся. Тоді я відповіді не дала", — поділилась спогадами Валерія.

За словами дівчини, вдруге Андрій прийшов вже с каблучками, які він власноруч зробив з фольги.

"Сказав, що ми заручені. Він носив свою каблучку, я свою і він казав, що статус нас змінився", — додала військова.

За її словами, дуже хотілося одружитися саме п'ятого числа в день народження полку "Азов".

"Я дивилася в інтернеті, як люди одружуються на передовій. В інших містах одружувалися зовсім інакше, що вони стояли просто неба з квітами щасливі, але у нас такої можливості не було. Це був просто рапорт, але Андрій все одно прибіг, й ми обмінялися іншими каблучками. Моя каблучка залишилась мені від моєї покійної мами, а в нього моєї бабусі, яка чекає на нас живими", — додала військова з "Азову".

Військові одружилися, 5 травня.

"Ми були разом зробили такі весільні бункерні фотографії. Навіть здалося, що іншого не потрібно нічого", — каже дівчина.Сказали його батькам про одруження, в мене батьків немає, але в нього чудова родина, яка чекала нас. І зараз чекають, хоч Андрія вже немає, але він все одно лишається. В наших життях в наших серцях".

Весілля було п'ятого числа. Вже сьомого Андрія не стало

"Андрій загинув. Я насправді постійно цього боялася. Постійно його просила, берегти себе. Дуже такою дивною була остання розмова наша. Він до мене прибіг. Я йому казала, щоб він обов'язково вижив, а він мені, щоб я по можливості обов'язково вибралася звідси. Я йому обіцяли вибратися, але по факту зараз його душа, принаймні звідси вибралася, а я все ще тут. І сказати чесно дуже хочеться до нього", — розповіла Валерія.

"Маю жити, щоб зробити все те, що ми планували робити разом. Те, що його тіло все ще тут. Це дуже важно, в тому числі й те, що наскільки важливо попрощатися з близькою людиною. Ми з Андрієм були одружені всього 3 дні. Але тут на Азовсталі в Маріуполі тут ніби кожен день, як окремий рік", — каже військова.

Читайте також: Обличчя "Азовсталі". Історії захисників Маріуполя Що відомо Поранених військових з "Азовсталі" у Маріуполі евакуювали в лікарню Новоазовська на території самоназваної "ДНР". Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. Туди доставили 53 важкопоранених бійців. Ще 211 — евакуювали через гуманітарний коридор в окуповану Оленівку. Їх планують повернути на підконтрольну Україні територію за процедурою обміну. Командир "Азову" Денис Прокопенко, який перебуває на "Азовсталі" увечері 16 травня записав нове звернення. Він повідомив, що наказ вищого військового командування для збереження життів особового складу виконали. Водночас він не повідомив, що саме означає наказ. За даними ЗМІ, з "Азовсталі" у Маріуполі виїхали автобуси з українськими військовими. 14 травня повідомлялось, що Україна веде перемовини про евакуацію 60 важкопоранених та медиків з "Азовсталі. Крім бійців "Азову", там перебувають ЗСУ, нацгвардійці, прикордонники, бійці СБУ, поліцейські та тероборона. Російські війська зруйнували Маріуполь Донецької області. Місто перебувало в блокаді армії РФ із початку березня. Голова Донецької обласної військової адміністрації Кириленко повідомив, що за час війни у Маріуполі загинули від 20 до 22 тисяч людей. Українській владі вдалось верифікувати 33 тисячі людей, яких російські окупанти примусово вивезли з Маріуполя на окуповану територію Донеччини або у РФ. Мер Маріуполя Бойченко повідомив, що інфраструктура міста внаслідок боїв пошкоджена на 90%. Українські військові в Маріуполі опинились в оточенні російських військ. Бійці "Азову", ЗСУ, нацгвардійці, прикордонники, бійці СБУ, поліцейські та тероборона тримають оборону на підприємстві "Азовсталь". Там є сотні поранених, інші українські військові не мають достатньої провізії для тривалих боїв. Росія відмовлялась евакуювати поранених військових, або провести процедуру екстракції. Родичі військових просять Китай і Туреччину втрутитись і вплинути на президента РФ Путіна.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram та Viber

Джерело