Із 24 лютого черкасці почали активно купувати зброю. Підвищений попит на рушниці тривав понад два місяці та спав тільки в травні, розповіла Суспільному продавчиня Ірина Озеран.
58% українців виступають за вільне володіння зброєю з метою особистого захисту. Проти такого володіння – 21 %, ще 20% використовували б зброю для "спеціальних потреб". Такі результати опитування в Дії, яке ініціював голова МВС Денис Монастирський після того, як парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт про обіг вогнепальної зброї.
Зі слів Ірини Озеран, набагато збільшилось бажання зброю купувати у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну:
"Якщо брати у процентному співвідношенні, то процентів 60 хочуть придбати собі зброю для захисту, щоб була дома. Не думаю, що з нею можна воювати, але охочих багато".
Без жодних дозволів нині можна придбати пневматичні пістолети та револьвери під патрон Флобера. Але ці предмети фактично зброєю не вважаються, тому їх може придбати кожен громадянин, який досяг 18-річного віку. Травматичні пістолети – револьвери, що стріляють гумовими кулями можуть придбати тільки деякі категорії громадян. Особи, які не належать до жодної з цих категорій, можуть придбати мисливську рушницю – це єдина вогнепальна зброя, нині доступна українцям.
Із початку повномасштабного вторгнення Росії до кримінального кодексу України внесли зміни, які передбачають використання людиною своєї мисливської зброї для самозахисту й відсічі агресора, пояснила юристка Людмила Бордунос:
"Під час війни процедура спрощена, набагато менше потрібно зібрати документів для того, щоб людина мала право купувати й використовувати саме мисливську зброю".
Проєкт закону 5708, за який депутати проголосували 23 лютого, передбачає володіння цивільними короткоствольної вогнепальної зброї, додала Людмила Бордунос.
"Людина обов’язково має пройти медкомісію, нарколога, психіатра, для того, щоб отримати відповідну довідку про те, що вона має право користуватися. Надалі медкомісія теж буде обов'язковою".
Залишаться й умови зберігання зброї, без яких і нині дорога в спеціалізований магазин зачинена, пояснила продавчиня Ірина Озеран:
"Для будь-якої зброї потрібні відповідні умови зберігання. Обов’язково має бути сейф, без цього не дадуть дозволу в дозвільній системі".
Черкасець Олег Бурячок придбав свою рушницю два роки тому.
"Я купив її у 2020 році, два роки тому. Це помпова рушниця, гладкоствольна, турецького виробництва, не найдешевша", – пояснив він.
Чоловік цікавиться військовою справою та історією. Купити зброю планував давно, аби відточувати навички володіння нею:
"Я її використовую для практичної, так званої, стрільби. Інколи виїжджаю, тренуюсь для себе. Вся зброя такого типу вважається мисливською, бо якщо для самозахисту, то дуже важко потім доводити, що це самозахист".
Новий закон покликаний не просто розширити права громадян щодо використання вогнепальної зброї, а створити надійну систему її реєстрації, пояснила Людмила Бордунос. З її слів, обіг цивільної вогнепальної зброї лібералізують і водночас посилять відповідальність за її незаконне використання. Та на думку власника рушниці Олега Бурячка, цей закон все ж не стане вирішальним для громадян в питанні самозахисту:
"Закон про саме володіння й купівлю зброї – це не головне. На мою думку, головне, щоб у нас було прописано у законодавстві право використання зброї, будь-якої, для самозахисту".
Зі слів чоловіка, нині це питання ніяк не врегульовано.
Що відомо 24 лютого о четвертій годині ранку Росія напала на Україну. Президент Росії Володимир Путін виступив з екстреним зверненням до громадян, в якому повідомив про рішення щодо початку військової операції на Донбасі. 24 лютого близько 08:30 у центральну частину Умані влучив снаряд. Загинув 39-річний уманчанин. Ще п'ятеро людей звернулися до лікарні з травмами. 25 лютого поблизу села Розсішки від вибуху снаряда загинув водій вантажівки. Жителів села Росішки евакуювали. У Черкаській області внаслідок ворожих обстрілів отримали травми 23 людини, розповів голова облдержадміністрації Олександр Скічко. На Черкащині військова частина, яка знаходиться у селі Дубіївка Черкаського району, зазнала атаки з повітря. Людей з Дубіївки та населених пунктів, які в радіусі 16 кілометрів від військової частини — евакуювали. У Смілі у районі "Загребля" обстріляли військову частину. Про це Суспільному повідомив міський голова Сміли Сергій Ананко. З його слів, повідомлення про обстріли ТЕЦ не відповідають дійсності. Зранку 1 березня на Черкащині зафіксували чотири вибухи в Уманському районі. Життю черкаських військових, які отримали травми під час вибухів в Умані, нічого не загрожує. 12 березня на Черкащині під час нічних авіанальотів збили ракету. Її уламки впали на подвір'я, пошкодивши будинок і кілька авто, травмованих немає повідомив керівник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. На Черкащині в ніч на 16 березня збили ракету, повідомив радник керівника Обласної військової адміністрації Олександр Скічко. За його словами, травмованих унаслідок події немає. 26 червня по Черкащині було завдано два ракетних удари, унаслідок яких загинула одна людина, п'ятеро людей отримали травми. Також пошкоджена інфраструктура.Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Читайте також Мер Черкас про ракетні удари: "Не треба додумувати, є офіційна інформація" Керівник Черкаської ОВА назвав терміни відновлення пошкодженої інфраструктури унаслідок ракетних ударів Джерело
