Ми звично дивимось на світ через українські, європейські, а також американські ЗМІ, відносячи себе до західного світу, світу демократії, свободи слова і думки. Але світ незахідний значно більший і він далеко не завжди є демократичним. Японія, Південна Корея, Тайвань – швидше, острівці демократії західної подоби в морі азійського авторитаризму. Індію ми інерційно відносимо до демократичного світу, але далеко не завжди на міжнародній арені вона поводить себе відповідно, надаючи перевагу співпраці з авторитарними, антизахідними режимами. Китай – найбільша азійська економічна і політична потуга. Китайські ЗМІ мають вплив не тільки на материку, але й глобальний, якщо взяти до уваги кількадесят мільйонів хуацяо – китайської діаспори в країнах світу. Тому потрібно звертати увагу на інформаційний простір Китаю та Азії в більш широкому контексті: які наративи поширюються у цьому просторі і як вони впливають на формування картини світу у мізках своїх громадян.
Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» розпочинає публікацію серії аналітичних оглядів «Вікно в Азію» з першого випуску, підготовленого Азійським бюро Центру. Перший випуск «Російська агресія проти України очима азійських ЗМІ».
Нейтралітет по китайськи
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, азійська преса транслює дуже неоднозначні меседжі, а подекуди стає майданчиком для поширення антизахідної пропаганди та відверто російських фейків.
Дослідивши публікації китайської преси, можна простежити, що апарат Комуністичної партії Китаю на всю потужність працює на підтримку РФ і застосовує такі три основні інструменти – державні ЗМІ, які поширюють російські наративи, соцмережі та блоги, через які вкидається багато маніпуляцій та цензура точок зору, що протирічать політиці КПК. Зазвичай, машина китайської пропаганди сконцентрована на подіях всередині КНР, події у світі вважаються другорядними. Втім, у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії, китайська преса поширювала не лише російську пропаганду та наративи, але й відверту дезінформацію на кшталт того, що президент України втік, Збройні сили здалися, а Київ захоплено.
Читачів китайських ЗМІ переконують в тому, що провина за вторгнення російських військ на територію незалежної України насправді лежить на Заході, зокрема на США. Антиамериканські та антиНАТОвські настрої штампуються в People`s Daily Online, Global Times, Xinhua, The Paper, Huanqiu, Caixin Global, South China Morning Post тощо.
Китай: через офіційні ЗМІ лунає антизахідна прокремлівська риторика
На тлі відмови Китаю офіційно засудити війну РФ проти України, у перші тижні березня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї наголошував на непорушності дружби з Росією, і це лише посилювало прокремлівські настрої. Тільки у квітні міністр закликав поважати суверенітет усіх країн, іншими словами – Китай зайняв позицію умовного нейтралітету. На думку оглядача міжнародного видання The Diplomat, така нейтральність цілком заслуговує на звання проросійської. Артикульована офіційними каналами позиція КНР не може мати повноцінної довіри, коли через офіційні ЗМІ лунає антизахідна прокремлівська риторика.
Урядова агенція новин Xinhua в середині квітня написала, що США розпалює війну в Україні з метою послаблення Європи. Видання People`s Daily Online також неодноразово звинувачувало НАТО в провокації вторгнення РФ в Україну. На початку квітня видання опублікувало статтю, у якій стверджується, що США влаштували Помаранчеву революцію у 2004 році та Майдан у 2014 році, підтримували проамериканський уряд в Україні та спонукали Україну приєднатися до НАТО, перетворивши її на пішака у протистоянні з РФ. У той самий час, видання посилається на французького за паспортом письменника російського походження Андрєя Макіна, який стверджує, що саме це змусило Кремль відчувати себе оточеним. У статті наголошується, що Китай, на відміну від США, дбає про мир та стабільність у світі. Для припинення війни КНР висуває справедливі пропозиції та прагматичні заходи. Пізніше, в середині квітня речник міністерства закордонних справ Китаю Джао Ліцзянь заявить, що Китай завжди відстоював об'єктивну і справедливу позицію щодо українського питання, що слід підтримувати суверенітет і безпеку України, але також поважати легітимні безпекові претензії РФ.
В усьому винна Америка
Президент китайської аналітичної організації «Центр Китаю та глобалізації» д-р Ван Хуейяо пояснює офіційну лінію і в публікації онлайн журналу німецького Фонду ім. Ф. Еберта International Politics and Society стверджує, що на Заході невірно трактують відносини Китаю та Росії, а також цілі відносно Заходу. Аналітик висловлює думку, що Китай не хоче створювати антизахідний альянс з РФ, а навпаки є зацікавленим у багатополярному світі та прагне стабілізувати свої відносини із США. Автор підводить до висновку, що в епоху глобальних загроз, які неможливо здолати грубою силою чи зусиллями однієї держави, зосередження на силовій перевазі над іншими державами означає нехтування найважливішим аспектом – співпрацею з іншими країнами з метою вирішення спільних проблем. Адже найбільша загроза, як пише автор, для нас виходить не від інших країн, а від того, чи ми можемо співпрацювати з іншими з метою вирішення спільних проблем.
«При всіх розмовах про відносини з Москвою не слід забувати, що економічні відносини Китаю із Заходом більш вагомі: у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм та Росією зріс на 35% і досяг $147 млрд, але цей показник все одно менший удесятеро від загального обсягу торгівлі зі США ($657 млрд) та ЄС ($828,1 млрд). У воєнному відношенні Росію можна віднести до наддержав, проте в економічному відношенні вона – карлик у стані тривалого структурного занепаду. Її ВВП лише трохи перевищує аналогічний показник Іспанії, що є п'ятою за розміром національної економіки в ЄС. Китай зовсім не зацікавлений у тривалій конфронтації із Заходом через партнерство з такою країною».
Загалом деякі меседжі статті правильні, втім вона є двозначною в умовах ескалації військової агресії РФ проти України, оскільки ніяким чином не називає речі своїми іменами і не сприяє вирішенню конфлікту чи стримуванню агресора. Подібна риторика навпаки сприяє спотворенню реальних фактів, яке заполонило ЗМІ, соцмережі та блогосферу Китаю.
Вище згадане видання People`s Daily Online звинувачувало США в поширенні біологічної отрути у світі, мовляв, фінансовані США біологічні лабораторії в Україні привертають величезну увагу з боку міжнародного суспільства, але біологічна та військова діяльність американців в Україні – це лише верхівка айсберга.
Коли в блогосфері Baijiahao, що вважається платформою для незалежних журналістів та блогерів та на яку дуже часто посилаються російські медіа, з`являються статті з поясненнями, чому «інцидент у Бучі – це постановка», а більш авторитетне Global Times стверджує, що Байден називає події в Україні геноцидом, аби вберегти власну кар’єру, в китайського читача формується багатовимірне уявлення про непричетність РФ. До речі, саме на платформі Baijiahao з`являлися найбільш невідповідні реальності статті і попри свою неоднозначну репутацію, цей ресурс лишається досить популярним для китайців, а отже, таким, що впливає на суспільну думку.
Наприклад, у квітні на ресурсі вийшла стаття професора Пекінського технологічного інституту Хао Ю, присвячена причинам та наслідкам енергетичної кризи в Європі. На його думку саме США перешкоджають енергетичній співпраці ЄС та РФ. Він стверджує, що після того, як Крим приєднався до РФ за результатами референдуму, РФ не мала жодних намірів провокувати конфлікт, втім американські політики посприяли «нападу» Росії на Україну, що зупинило «Північний потік-2», а отже дало можливість послабити російсько-європейську економічну співпрацю і контролювати європейський енергетичний ринок. Автор наголошує, що ЄС не можна відмовлятися від російського газу, що цілком відповідає кремлівській риториці.
Протягом усього квітня в статтях усіх вищезгаданих джерел простежується меседж, що санкції проти РФ шкодять європейцям, країнам, що розвиваються, посилюють інфляцію і є методом маніпуляцій. 13 квітня видання The Paper написало, що з початку російсько-українського конфлікту США заохочує європейські країни застосувати санкції до РФ і припинити купувати російські енергоресурси, стверджуючи, що захоплення та контроль енергетичних ринків завжди були важливими для США цілями, через які США провокували конфлікти та війни у світі. Здорожчання газу зачепило саме ЄС, а не Штати. Тому, на думку оглядача Global Times, Байден використовує РФ як цапа-відбувайла, бо він не здатний вирішити проблеми США.
У дописах місцевих аналітиків домінують меседжі, що НАТО на чолі з США має відповісти за війну в Україні, а Росія насправді ніколи не мала на меті взяти Київ. Подекуди трапляються цілі теорії змови, наприклад, про те, що найбільшу вигоду з російсько-української війни матиме Польща, яка поверне собі втрачені території. На думку одного з експертів, якщо РФ захопить більшу частину України, а Польща поверне свої колишні території, то вона воюватиме з армією РФ, де США їй допомагатимуть. Таким чином може відбутися безпосереднє зіткнення між США та РФ у Європі.
Речник МЗС КНР заявив, що США посідає перше місце з виробництва брехні, а КНР завжди була жертвою американської дезінфор
Джерело
