Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що «окупанти вкрали вже, як мінімум, пів мільйона тонн зерна і шукають, як їх десь і вчорну продати». Росія вивозить в тому числі те зерно, яке Україна мала би експортувати до Африки, Азії, країн Європи, але його основні запаси нині залишаються на складах через заблоковані військовими РФ українські морські порти. Про це йдеться у розслідуванні «Схем».

Журналісти поговорили з аграріями, у яких окупанти відбирають зерно, проаналізували десятки супутникових знімків і показують масштаби: як, куди та скільки зерна загарбники вже встигли вивезти з України. Починаючи від шляху, який долають вантажівки з окупованих територій до порту у Севастополі «Авліта», та закінчуючи кораблями, якими Росія вивозить зерно за кордон для подальшого продажу.

Погрози аграріям

До повномасштабної війни Україна – один із найбільших в світі експортерів пшениці та виробників кукурудзи.

Журналісти показали масштаби та шляхи вивезення зерна Росією з України

Після початку повномасштабної війни Україна не може у звичних обсягах вивозити зерно покупцям – країнам Африки, Азії та Європи. Бо основний шлях для його транспортування – морем. Нині ж порти Чорного та Азовського морів заблоковані російськими військовими.

Блокуючи можливість Україні експортувати зерно морем, російські окупанти водночас почали його забирати силоміць в українських аграріїв. І вивозити – щоб самим заробляти на його продажі.

Вивозять з елеваторів нині окупованих територій Херсонської, Донецької, Луганської та Запорізької областей.

Ті власники агропідприємств, з якими «Схемам» вдалось поговорити, досі залишаються на окупованих територіях. Побоюючись за власну безпеку, вони не захотіли говорити під запис, але розповіли, як це було. А саме: російські військові або вимагали продати зерно за безцінь, або забирали його просто так.

Окремі приклади – збирають і у «Всеукраїнській аграрній раді».



У травні окупанти змінили тактику, розповідають у раді – змушуючи аграріїв підписувати договори. Щоб таким чином спробувати легалізувати власні незаконні дії.

«Коли те, чим ти володієш, приблизно 70%, повинен віддати на потреби окупанта. Йдеться і про старий врожай, і фактично вони вже закладають такі умови на наступний врожай озимих», – каже Марчук.

Ще один спосіб узаконити привласнення чужого зерна – так звана «націоналізація». За словами Марчука, окупаційна влада видає «документи», відповідно до яких продукція та майно фермера «переходять у власність громади».

Як окупанти вивозять захоплений врожай?

З окупованих територій зерно загарбники спершу вивозять переважно фурами.

«Крадуть, вантажать на відповідний свій транспорт і везуть у напрямку тимчасово окупованого Криму або в напрямку Російської Федерації», – розповідає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Яскравим прикладом цьому є заяви «Красноярського законодательного совета», який офіційно сказав, що готовий приймати вкрадене в Україні в Херсонській і Запорізькій областях зерно для того, щоб забезпечити продовольчу безпеку свого регіону. І так само є інші незахищені аграрні регіони Росії, які залюбки будуть приймати вкрадене, а частину вони, звісно, будуть відправляти, тому що це досить коштовний бізнес. Це мільйонні прибутки, які вони фактично будуть отримувати, нічого не затративши для цього. Просто заволодівши територіями військовим способом», – каже Денис Марчук.

Втім, до Росії везуть меншу частину збіжжя. Більша частина вкраденого українського зерна потрапляє в окупований Крим.

Більше того, окупанти навіть хизуються тим, що збільшився потік фур в бік півострова. І заявляють, що почали роботи з розширення пунктів пропуску з Херсонської та Запорізької областей.

Окремо «Схеми» проаналізували супутникові знімки і побачили колони зерновозів, що тягнуться в бік Криму. Супутник Planet Labs фіксував їх протягом травня. Наприклад, ось це дорога, яке веде з Запорізької області до півострова – через місто Чонгар.

Такі ж черги з фур у травні були біля пропускних пунктів міста Армянськ, до якого веде дорога з Херсонської області. Черги з вантажівок з’являються не тільки у бік Криму, а й у бік Херсону.

Транспортування фурами – це лише один із етапів вивезення російськими окупантами українського зерна.

Далі його вантажать на судна в кримському порту.

Журналісти проаналізували, що це за кораблі та куди саме окупанти вивозять українську пшеницю.

Судна, якими вивозять зерно

Лише за травень, за допомогою супутникових знімків Planet Labs, «Схеми» нарахували прибуття до морського порту Севастополя 12 вантажних суден.

З вимкнутими радарами вони підходили до причалу найбільшого зернового терміналу Криму – «Авліта». Це підтверджують і знімки з землі, які вдалось зробити журналістам проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

До 2016 року цим зерновим терміналом через ланцюжок фірм володів український олігарх Рінат Ахметов. Тепер «Авліту» фактично контролює Російська Федерація.

Те, що продукція, яку вантажать у порту Севастополя, належить Україні, у профільному міністерстві сумніву не мають.

«Якщо ми говоримо про Крим, ми розуміємо, які там площі сіялись минулого року, там зрощення не було уже понад 7 років. Зерно там вирости не могло», – каже Тарас Висоцький.


Журналісти показали масштаби та шляхи вивезення зерна Росією з України


Коли і якими суднами безпосередньо вивозили зерно з України протягом місяця?

2 травня в порт Севастополя зайшло російське судно «Матрос Позинич».

За тиждень, 9 травня, до причалу зернового терміналу пристав порівняно невеликий суховантаж. Його назву поки встановити не вдалось.

13 травня біля «Авліти» помічений сирійський балкер Finikia.

18 травня вже вдруге до зернового терміналу зайшов російський суховантаж «Матрос Позинич». Там судно перебувало до 20 травня. «Матрос Позинич» вийшов в море, вказуючи портом виходу – Керч.

29 травня судно з’явилось на супутникових знімках в сирійському порту міста Латакія, де можна було побачити, як розвантажують українське зерно.

21 травня на місце «Матроса Позинича» біля терміналу стало інше російське судно «Матрос Кошка». Завантажилось зерном і вийшло з Севастополя. Вказуючи портом призначення Ліван, попрямувало до Середземного моря. Однак 30 травня його слід загубився: «Матрос Кошка» вимкнув радари, перебуваючи біля Кіпру.

25 травня до «Авліти» прибуло ще одне російське судно «Михайло Ненашев». Процедура повторилась: воно завантажилось зерном та попрямувало до Середземного моря. Згідно з інформацією Marine Traffic, «Михайло Ненашев» дійшов до турецького Іскандеруну. Пізніше судно знову попрямувало у бік Криму. 15 червня «Ненашев» був зафіксований біля «Авліти» – на фото з землі журналістами Крим.Реалії. При цьому, відповідно до Marine Traffic, порт прибуття був вказаний інший – російський «Кавказ».

27 травня супутник зафіксував біля «Авліти» невелике судно для насипних вантажів.

А 29 травня – вже сирійське судно Souria, що прибуло з турецького порту Іскендерун.

Наступного дня біля нього стало ще одно невелике судно класу ріка-море, на яке завантажували зерно.

3 червня це судно та згадане сирійське Souria – вийшли з порту Севастополя. І знову на їхні місця стали аналогічні за класами вантажні судна.

4 червня їх знову замінюють два схожих за класом судна. Вони також прибули за зерном.

Журналісти вирішили підрахувати, скільки збіжжя за місяць таким чином могли вивезти окупанти. На основі даних сервісу Marine Traffic та відповідно до аналізу експертів з морського транспорту, виходячи з розрахунку місткості суден та за умов їхнього повного завантаження, загарбники могли вивезти понад 180 тисяч тонн зерна.

Куди саме? Сирія як «аграрний хаб»

«Перша спроба була реалізувати в країни Північної Африки. Спочатку була пропозиція Єгипту. За нашим зверненням і, дякую, Єгипет відмовився. Потім – в Ліван, там теж відмовились. І у кінцевому

Джерело