Це історичне рішення ухвалили на саміті НАТО в Мадриді минулого тижня. Причому ніхто не сподівався, що це станеться. Туреччина не хотіла поступатися своїм правом вето.

Чому Анкара блокувала вступ цих країн до НАТО? Ні, не через неготовність Фінляндії та Швеції, чи заперечення з боку Росії, як у випадку з Україною.

По-перше, Реджеп Таїп Ердоган хотів зняття обмежень на експорт зброї до Туреччини, що були запроваджені після початку військової операції Анкари на півночі Сирії.

По-друге, президент Туреччини вимагав екстрадиції 33 підозрюваних у "тероризмі" з Фінляндії та Швеції.

Анкара стверджує, що Гельсінкі та Стокгольм переховують прихильників "Робітничої партії Курдистану" (РПК), які є послідовниками Фетхуллаха Гюлена, якого в свою чергу Туреччина звинувачує в організації спроби державного перевороту в країні 2016 року.

Саме через ці жорсткі вимоги Туреччини ніхто і не сподівався, що в Мадриді вдасться досягти порозуміння, а Фінляндія та Швеція їхали з чітким розумінням, що поки їхній вступ до НАТО відкладається. Проте сталося навпаки: Туреччина, Фінляндія та Швеція підписали тристоронній меморандум, тому мадридський саміт Альянсу назвали історичним.

Хоча цікаво, чому Швеція та Фінляндія вступають до НАТО саме зараз? Ні в Альянсі, ні у цих двох країнах не приховують – це через Росію. Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто кілька тижнів тому так прямо і сказав:

"Що спонукало нас подати заявку на членство в НАТО? Говорячи про неконвенційну зброю, а це ядерна, хімічна зброя тощо… Ви можете піти до кафе у Санкт-Петербурзі чи Москві, де почуєте: чому нас б’ють ці українці, коли у нас є зброя, щоб битися? чому ми не використовуємо цю зброю?".

Про ризик використання Росією ядерної зброї, перемогу України та справжні причині вступу до НАТО ТСН.ua розпитав особисто у міністра закордонних справ Фінляндії Пекки Гаавісто.

- По-перше, вітаю Фінляндію з цим історичним рішенням. А, по-друге, хочу запитати, як вдалося подолати вето Туреччини?

- Це звичайно був дуже тривалий процес, коли готувалися драфти, різні рішення, які передавалися сторонами. Проте ми були приємно здивовані, що змогли отримати фінальне рішення на саміті НАТО в Мадриді. І це потребувало особистої присутності президента (Фінляндії – ред.) Саулі Нііністьо, прем’єрки Швеції Магдалени Андерссон та генсека НАТО Єнса Столтенберга. Думаю, рішення було знайдено, коли вони всі разом зустрілися та погодили фінальний текст.

- Проте домовленості з Туреччиною не було до останнього моменту. Тобто, ви їхали на саміт взагалі не сподіваючись, що буде оголошено про вступ Фінляндії до НАТО?

- Так. Знаєте, ми, звичайно, мали бути дуже обережними у вираженні нашого ставлення щодо деяких речей. Ми не хотіли бути надто оптимістичними, бо ми бачили багато труднощів на цьому шляху. Тому, коли ми приїхали до Мадрида, у нас не було великих очікувань, що вступ може відбутися зараз, що домовленості будуть підписані зараз. Ми готувалися до продовження цього процесу з Туреччиною.

- Проте, як-то кажуть, ви вдарили з Туреччиною по руках. Які терміни? Коли Фінляндія буде вже фізично в НАТО?

- Після завершення перемовин про вступ у понеділок (4 липня – ред.) та підписання протоколу про приєднання у вівторок (5 липня – ред.), 30 країн-членів НАТО мають затвердити цю домовленість у їхніх парламентах. І це може зайняти дуже багато часу. У деяких парламентів зараз починаються літні канікули. Інші ухвалять ці рішення зараз, другі – восени, можливо ближче до Різдва чи щось таке. Тому, знову ж таки, це рішення вимагає ратифікації всіма 30 парламентами.

- Тобто, можемо сказати, що в січні 2023 року ви будете в НАТО, так?

- Ну, якщо б це залежало від нас, то, звичайно. Але це залежить від парламентів 30 країн. Тому я не можу цього обіцяти.

- На які кроки Фінляндія погодилася піти назустріч Туреччині для ухвалення цього історичного рішення?

- Коли ми обговорювали багато проблемних питань, Туреччина була дуже стурбована щодо тероризму, Робітничої партії Курдистану, як організації. Фінляндія та Швеція вже у своєму законодавстві мають РПК, як заборонену організацію. Потім ми обговорювали експорт зброї після вторгнення Туреччини до Сирії. Були певні обмеження. Проте, звичайно, якщо ми будемо членами одного оборонного союзу, ми будемо розглядати це як додатковий аргумент у питанні експорту зброї. І також ми обговорювали екстрадицію (підозрюваних начебто у тероризмі на запит Туреччини – ред.). І наразі, принаймні у Фінляндії, таких випадків екстрадиції немає. Але ми, звичайно, пообіцяли, що між владою наших країн буде постійний обмін інформацією. У разі екстрадиції ми керуватимемося виключно нашим законодавством. Це були основні питання наших перемовин.

- Кілька тижнів тому ви брали участь в одній конференції в Берліні, де відверто сказали про причини вступу Фінляндії в НАТО. Ви запропонували людям поїхати до Москви чи Санкт-Петербург і послухати, що вони говорять у кафе. А там говорять про можливість застосування Росією ядерної зброї. То, я не помиляюся, ви вважаєте, що Путін таки може її застосувати?

- Що ж, ми бачили ці безвідповідальні розмови про ядерну чи хімічну зброю. І це, звичайно, те, чого ми не бачили в Європі до цього вже протягом тривалого часу. Я маю сказати, що ми маємо повернутися до Карибської кризи, коли востаннє в Європі точилися ці безвідповідальні розмови про ядерну зброю. Ми дуже стурбовані можливістю використання будь-яких видів неконвенційної зброї, навіть Росією у цій війні. І, звичайно, головна проблема, яку ми бачимо у війні в Україні, - це недотримання правил ведення війни. Женевська конвенція про захист цивільного населення, військовополонених не виконується. Тому ми також надзвичайно стурбовані щодо гуманітарної сторони цієї війни.

- А чи вірите ви у перемогу України?

- Думаю, Україна може перемогти, якщо отримає достатньо допомоги. І саме цю допомогу ми зараз намагаємося закумулювати як із боку ЄС, так і Фінляндії. Ми плануємо надіслати вже сьомий пакет військової допомоги Україні. І я знаю, що багато європейських та інших країн також готують таку ж саму допомогу.

- Та чи вважаєте ви, що для перемоги України Захід робить достатньо?

- Маю надію, що того, що ми зараз робимо, достатньо. Але звичайно ніщо не замінить власне бажання самої України битися та захищати свою країну. І ми дуже захоплюємося зусиллями України щодо захисту своєї країни.

- Головною темою саміту НАТО в Мадриді направду кажучи була кривава війна Путіна проти України. Ви взагалі-то вірите, що Захід має відповідь на питання, як зупинити Путіна?

- Росія непередбачувана. І це те, що змінилося за останні кілька років. Багато хто у західній Європі та Україні не вірив у повномасштабний напад Росії на Україну. Тому, звичайно, ця непередбачуваність – це один із ризиків. Ми не знаємо напевне, що станеться у найближчі дні, тижні чи місяці. Ми маємо готуватися до різних сценаріїв.

- Як зупинити Путіна?

- Думаю, так, як ми це робимо зараз: підтримуючи Україну, і водночас ЄС погодив дуже потужні санкції проти Росії. Це має зробити свій вплив.

- Чим керується Путін? Чому він почав цю повномасштабну війну?

- Ми були здивовані, коли Путін нещодавно заглибився в історію, говорячи про "кордони" 1920-х, про Петра І, переглядаючи якісь історичні події. Це звичайно не дуже гарний початок. Тому що ти змінюєш кордони, окуповуючи нові території, землі, що не має бути нормальним у європейській політиці. У Фінляндії 1975 року ухвалювався Гельсінський акт, ОБСЄ була створена, і все це робилося, щоб попереджувати війни в Європі. І не дивлячись на ці домовленості, два "Мінська", зараз ми у війні в Європі.

- Якою на вашу думку буде НАТО після війни Росії проти України?

- Ми вже бачимо, що зараз НАТО має концентруватися більше на Європі, ніж, напевно, вони планували до цього. Звичайно, що Фінляндія поки не в НАТО. Фінляндія та Швеція напевно посилять НАТО своєю власною здатністю до оборони. Ми захищаємо свої власні території. Проте ми також сподіваємося, що натівська єдність збережеться, бо дуже важливо, щоб кожен куточок НАТО був захищений.

- Ви вірите, що Україна має шанс стати членом НАТО? Чи поки Росія наш сусід це неможливо?

- Вже зараз ми бачимо дуже тісну співпрацю між багатьма європейськими країнами та Україною. Європейська перспектива України, я маю на увазі вступ України до ЄС, також надзвичайно висока. І я би тут до речі не заперечував роль ЄС у цьому. Так, НАТО має статтю 5 про колективну оборону. Проте ЄС також має статтю 42.7 Договору про ЄС, що є нашою спільною безпековою статтею (там мовиться: якщо держава-член стала жертвою збройної агресії, інші зобов’язані надати їй допомогу всіма доступними засобами – ред.). Тому, коли ця європейська перспектива буде надана, це також вплине на безпеку України.

- І наостанок. За свою історію Фінляндія мала війну з Росією. То розкажіть, будь ласка, українцям, чому Фінляндія насправді вступає до НАТО?

- Ми маємо насамперед орієнтуватися на власну безпеку. І коли ми бачимо війну в Європі, коли наш сусід Росія нападає на Україну з 40-мільйонним населенням, використовуючи насилля, військову силу, намагаючись змінити там владу, нам стає дуже тривожно. І коли ми повернемося у минулий рік, ми у Фінляндії мали лише 30% підтримки вступу до НАТО. Зараз ми маємо майже 80%. Це показує, що громадяни Фінляндії хочуть мати максимум безпеки та взаємодії з країнами-членами НАТО в умовах, що зараз склалися.