Володимир Огризко, ексміністр закордонних справ України, розповів Радіо НВ, що самопроголошений білоруський президент Олександр Лукашенко натякає Заходу на готовність забути союзницькі відносини з Москвою та повернутися до старого статус-кво.

— Власне ось ми маємо таку ситуацію, війна ще не завершилася, в Офісі президента вже напрацьовують безпекові гарантії для нас від інших країн. Як ви ставитесь до перспектив цього проєкту, що мовляв протягом місяця уже щось буде напрацьовано?

— Знаєте, скажу вам відверто, що в позиції нашої влади вже я помічаю щонайменше певні позитивні зміни. Що я маю на увазі? Згадайте, з чого ми починали, коли Росію вписували в гаранти нашої української безпеки і незалежності. З цього часу, слава богу, пройшло вже кілька місяців, і вже Росії там немає. От я думаю, десь приблизно таким самим чином буде розвиватися ситуація і далі, тому що, якщо ми говоримо про реальні гарантії, а не про те, що ми вже колись мали в Будапештському меморандумі, то вони є лише в двох, на мою думку, випадках. Коли ці гарантії надаються країнами, які здатні стримати ворога. І друге, це колективні гарантії Північноатлантичного альянсу. Дивіться, зараз Швеція і Фінляндія запрошенні до вступу до НАТО. Це процес не одноденний, він має зайняти ще багато-багато місяців, тому що це все переходить в місцеві парламенти, коли вони зберуться, коли вони проголосують — це ситуація не визначена.

— Ще невідомо, що Туреччина там буде витворяти.

— Буде ще витворяти, до речі, Туреччина. Але, саме за цей період, поки Фінляндія і Швеція офіційно не набудуть членства в НАТО, американці заявили, що вони гарантують безпеку цих двох країн. Це означає, що в разі нападу на Фінляндія чи Швецію, американці будуть їх захищати. Оце є гарантія, гарантія є те, що прописано в статті п’ятій Вашингтонського договору: напад на одного — напад на всіх. Це теж гарантія, і це теж дуже серйозний стримуючий фактор. А гарантії того, що ми зберемося і подумаємо, коли вас будуть в черговий раз атакувати, і ми подумаємо, яким чином вам можливо допомагати, і так далі – це не є гарантії. Гарантії по своїй суті – це те, що стримує будь-якого агресора від агресії, від завдання удару, нападу, і так далі. Оце є гарантія. А коли на тебе вже напали, то це не є гарантією, це є просто формою допомоги. Тому нам тут треба чітко розрізняти поняття і не гратися в ці ігри і терміни. Які гарантії нам може надати країна, яка слабша за Російську Федерацію, гарантію чого? От я собі ставлю таке запитання і ніяк не можу зайти на нього відповідь. Чи нам така гарантія ось реально додасть, чи ми зможемо з цією гарантією забезпечити, що на нас знову не посиплються бомби. Ні, таких гарантій нам жодна країна не надасть, крім тих про які ми щойно говорили. От власне і вся історія про гарантії. Тому, звичайно, що можна малювати собі якісь концепти, фантазії, і таке інше, але до реальних речей це має, на мою думку, вельми таке сумнівне відношення.