Ванда Горчинська в УПА мала псевдо «Домовина», бо до кінця уміє зберігати таємниці. Вона пережила безліч втрат, знущань, принижень, зраду подруги, каторгу, смерть близьких, але ні на мить не втратила бажання жити.
Ванда Горчинська народилася 5 липня 1924 року в місті Копичинці на Тернопільщині у cім'ї селян – українки Теклі Ухач і поляка Петра Горчинського. Сьогодні жінка відзначає свій 98-ий день народження
Горчинська у 18 років стала членкинею ОУН. Після невдалого замаху на офіцера НКВС перейшла у підпілля. Працювала зв'язковою, друкаркою, медсестрою Копичинецького надрайонного Українського Червоного Хреста – медичної служби, заступником керівника медслужби Пробіжнянського району.
12 березня 1946 року жінка була арештована, а 23 липня того ж року засуджена до 15 років каторги з конфіскацією майна. Вона відбувала покарання у таборах Дудінки, Норильська, Тайшета і Мордовії. Було учасницею знаменитого Норильського повстання 1953 року. Її батьків більшовицький режим відправив у Амурську область, де вони й померли. 8 квітня 1956 року Горчинська вийшла на волю, була реабілітована 7 липня 1992 року.
Чоловік пані Горчинської – Роман Демчук, так само був засуджений на 25 років таборів. Покарання відбував у місті Інта, Республіка Комі, де працював на шахті. Подружжя мало дочку Ярославу та сина Ігоря. Чоловік помер 6 квітня 2013 року. Нині Ванда Горчинська має трьох онуків і правнука.
Державною нагородою України «Орден княгині Ольги» Ванду Горчинську відзначили у 2018 році.
Нещодавно на Тернопільщині презентували фільм «Зв’язкова. Домовина» про життя Ванди Горчинської.
Як тепер викладати в школах історію Другої світової війни? Джерело
