Замість посоха взяв до рук автомат, а святкове вбрання змінив на камуфляжну форму. Запоріжець Андрій, який протягом п'яти років виконував обов'язки святого Миколая, нині захищає країну у лавах добровольчого формування "Азов".

З військовим поспілкувалися журналісти Суспільного Запоріжжя.

Андрій згадує, вранці 24 лютого його розбудила дружина та повідомила про перші обстріли. Того ж дня чоловік вирішив евакуювати родину і повернутися в розташування добровольчого формування:

"До останнього я всім казав, що ми разом перетинаємо кордон, тому що в мене є певна причина перетнути кордон і поїхати з України. Вже перед кордоном я сказав, що не можу поїхати, і вони перетнули кордон без мене, я повернувся. Потім мені дружина сказала, що вона іншого від мене і не очікувала".

Доброволець не мав бойового досвіду, тож пройшов вишкіл на батьківщині — в Івано-Франківську, а після — став на другу лінію оборони Запоріжжя.

"Наші люди почали збиратися, ми усі знайомі ще з 2014 року: я брав участь в Революції Гідності в Києві на Майдані, потім приїхав та був в запорізькій самообороні", — каже Андрій.

Наразі найважче із забезпеченням добровольчого батальйону. Адже майже всі витрати на плечах волонтерів та небайдужих людей, ділиться військовий:

"Ми звертаємось по допомогу до волонтерів. Люди живуть надією, що після перемоги вони зможуть стати на відбудову країни".

Андрій каже, вже звик до життя в польових умовах, але сумує за родиною та за спілкуванням із малечею. Адже до початку повномасштабної війни приймав у резиденції святого Миколая сотні дітей.

Пригадує, минулих новорічних свят малеча до нього зверталася із недитячими мріями:

"Мир, швидшої перемоги, повернення території України і зовсім не дитячі бажання в цьому році. Тобто, мабуть, дітки відчували, що наближається така загроза, яку маємо сьогодні — війна з РФ".

Попри ситуацію в країні, військовий каже, 19 грудня приїде до Запоріжжя, аби малеча отримала привітання від святого Миколая:

"Думаю, якісь подаруночки придумати. Можливо, не до якихось спонсорів, всі думають про свою сім'ю, про своїх діточок, мріють про закінчення війни. Ми з'їздили хоча б у Бердянськ. Якщо заробимо трошки більше грошей, піде у свій Крим, відвідаємо, розумієте, ну ми позитивно, тільки позитивно живемо".

Читайте також: "Ми звідси нікуди не підемо", — боєць Запорізької ТрО із позивним "Дід" розповів про мотивацію воювати

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram