17 серпня — 175 день Україна протистоїть повномасштабному вторгненню Росії. Суспільне веде текстовий онлайн усіх подій війни Росії проти України. Попередні головні новини читайте тут, текстовий онлайн англійською — тут. Відеорепортажі — на YouTube Суспільне Новини.

Головне на цей час Генсек ООН Гутерреш вдруге з початку війни відвідає Україну: 18 серпня приїде до Львова, де зустрінеться з президентом України Зеленським і президентом Туреччини Ердоганом (який відвідає Україну вперше з початку вторгнення), а тоді поїде до порту Одеси. Зеленський відповів на петицію з проханням дозволити виїзд чоловікам без військового досвіду. Він зазначив, що захист суверенітету і територіальної цілісності держави є справою всього українського народу і тут не може бути виключень. У Джанкойському районі окупованого Росією Криму 16 серпня зранку пролунали вибухи. Інформацію про вибухи й пожежу близько 7 ранку почали давати місцеві Telegram-пабліки та окупаційні ЗМІ. Пізніше самопроголошений голова півострова Аксьонов підтвердив заявив про двох постраждалих. У Міноборони Росії традиційно повідомили про "детонування боєприпасів". Президент Росії Володимир Путін заявив, що США намагаються "затягнути конфлікт в Україні". Він зазначив, що "Захід намагається зберегти гегемонію і проводить політику стримування будь-яких альтернативних шляхів розвитку та поширити аналогічну НАТО модель на Азіатсько-Тихоокеанський регіон".

Укриттями забезпечено близько 41% закладів освіти, найкраща ситуація у Львівській області. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський під час спільної наради з міністром освіти Сергієм Шкарлетом, представниками обласних ВЦА та громадських організацій.

"Головну роль в цьому процесі відіграють органи місцевої влади, адже саме вони відповідальні за підготовку. Ми своєю чергою закріпили за кожним навчальним закладом в регіонах рятувальника – це конкретний працівник, який також відповідатиме за те, чи готовий заклад до нового навчального року. На сьогодні за нашими даними укриттями забезпечено близько 41% закладів освіти усіх рівнів", — цитує пресслужба міністра.

Упродовж півтора місяця співробітники системи МВС разом з освітянами беруть участь в обстеженні об'єктів закладів освіти. Також вони допомагають місцевій владі та керівникам цих закладів у створенні безпечних умов для організації навчання. За цей період перевірено понад 80% освітніх закладів, це понад 21 тис. об’єктів.

The Washington Post опублікувала матеріал щодо планів Володимира Путіна перед повномасштабним вторгненням в Україну, про які адміністрація президента США Джо Байдена знала ще восени 2021 року. Так, у жовтні 2021 року в Білому домі відбулася нарада за участю Байдена, віцепрезидентки Камали Харріс, держсекретаря Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, генерала Марка Міллі, директора ЦРУ Вільяма Бернса й інших високопосадовців. На зустрічі Байдену представили засекречений розвідувальний аналіз, що був військовими планами Путіна щодо України. Плани передбачали захоплення більшої частини України: росіяни мали атакувати з півночі, по обидва боки від Києва. Одні сили мали рухатися на схід від столиці через Чернігів, а інші мали обійти Київ із заходу, просуваючись на південь із Білорусі між Чорнобильською зоною й навколишніми болотами.

Росіяни планували захопити Київ за 3-4 дні, російські спецпризначенці мали знайти й усунути президента Володимира Зеленського, вбивши його, якщо буде потрібно, і встановити дружній Кремлю маріонетковий уряд. Окремо російські війська мали прийти зі сходу та пройти через центр України до Дніпра, а війська з тимчасово окупованого Криму захопити південно-східне узбережжя Дніпра. Ці дії мали зайняти кілька тижнів, як передбачалося у російських планах.

Зробивши паузу для перегрупування та переозброєння, окупанти мали рушити на захід, до лінії північ-південь, що простяглася від Молдови до західної Білорусі, залишивши на заході останки української держави – територію, що, за розрахунками Путіна, була населена "невиправними неонацистськими русофобами".

Директор ЦРУ Бернс говорив Байдену, що Путін "зациклений на Україні й серйозно налаштований", попри те, що навіть у разі зміни уряду в Києві, в країні почався б запеклий опір. У матеріалі наголошується, що Путін розраховував на те, що повномасштабне вторгнення Росії в Україні викличе лише обурення Заходу, оскільки США хотіли уникнути нових воєн після Афганістану і через боротьбу з коронавірусом, канцлерка ФРН Ангела Меркель пішла у відставку, Британія зіткнулася з економічною кризою після виходу з Євросоюзу, а президент Франції Емманюель Макрон був зайнятий виборами. Також окремим чинником називалася залежність Європи від російських енергоресурсів.

Дані розвідки передали українському військово-політичному керівництву, проте до попереджень в Україні начебто поставилися скептично, пише видання, оскільки подробиць американці не розкривали. У Німеччині, Франції й НАТО також не вірили у можливість великої війни в Україні, менш скептично ставилися країни Балтії та Британія, які вірили у можливість вторгнення.

12 січня Вільям Бернс таємно зустрівся із Зеленським у Києві та попередив його, що Росія збирається завдати удару по Києву й "обезголовити" центральну владу. США припускали, що РФ спробує висадити свої війська на аеродромі у Гостомелі й розпочне штурм столиці.

Після початку ракетних ударів по території України й початку повномасштабного вторгнення 24 лютого Зеленський провів телефонну розмову з Байденом, де закликав американського президента негайно зв'язатися з якомога більшою кількістю інших світових лідерів і дипломатів, щоб ті публічно заявили про свою позицію та сказали Путіну припинити війну. Зеленський закликав Байдена надати Україні всі необхідні розвідувальні дані.

"Ми боротимемося, ми захищатимемося, ми можемо втриматися, але нам потрібна ваша допомога", — сказав президент у розмові з Байденом 24 лютого.

Джерело