Ексклюзивне інтерв'ю української бігунки для Суспільне Спорт.
Бігунка Вікторія Ткачук - одна зі спортсменок складу збірної України з легкої атлетики, що виступить на Мультиспортивному чемпіонаті Європи. 27-річна атлетка разом Анною Рижиковою змагатимуться у бігу на 400 метрів з бар'єрами.
Суспільне Спорт – ексклюзивний транслятор мультиспортивного чемпіонату Європи в Україні. Дивіться трансляції наживо на сайті Суспільне Спорт, а також на регіональних телеканалах Суспільного.Для Ткачук Євро-2022 стане третьою в кар'єрі континентальною першістю. Українка вже має досвід виступів у фіналах Євро: у 2018 році вона фінішувала сьомою на 400 м/б.
До Мультиспортивного чемпіонату Європи Ткачук разом з Рижиковою підходитимуть у статусі одних з головних претенденток на подіум. Хоча перед участю на Євро-2022 Ткачук не вийшла до фіналу на чемпіонаті світу, у півфіналі вона показала серед європейських бігунок, поступившись лише нідерландці Фемке Бол.
Перед Мультиспортивним Євро Ткачук дала ексклюзивне інтерв'ю Суспільне Спорт, у якому оцінила свій виступ та результат на чемпіонаті світу, а також поділилася очікуваннями від континентальної першості в Мюнхені.
Ткачук порівняла Мультиспортивне Євро з Олімпійськими іграми, звернувши увагу на те, що останній континентальний турнір відбувся ще . І розраховує здобути першу у кар'єрі медаль на рівні дорослого Євро з легкої атлетики.
Про чемпіонат світу"На чемпіонаті світу в Юджині мені вдалося зібрати ту фізичну форму, яка в мене могла б бути [на той момент]. Я показала досить непогані, як для себе, секунди. Так, це не був той час, на який я розраховувала на початку сезону. Але з огляду на мікротравму і коротку паузу, яку довелося зробити, я задоволена таким результатом. Вдалося зібрати певну технічну та емоційну складову, загалом фізично показати результат досить непоганий. Із тренером я ще не бачилася, мій виступ із ним ми аналізували дистанційно. Його не було на чемпіонаті світу. Весь аналіз ми проводили онлайн, як в принципі, і всю підготовку до цього сезону та під час сезону".
Про результат на чемпіонаті світу "Усе справедливо. Я посіла за часом все одно місце поза фіналом – дев’яте місце серед усіх результатів. У мене немає ніяких дорікань до правил чи ситуації, яка там склалася. Від себе я зробила все, що могла. Наразі це мій результат, моя позиція. Для того, щоб відібратися до фіналу за часом, мені потрібно було бігти за найкращим особистим результатом. Значить, на той момент я була не готова показувати такі секунди. Ми з тренером після забігу аналізували – там були незначні помилки, які я мала впродовж сезону"."У мене було завдання максимально зібрати свій біг до купи, щоб зробити все правильно і без зайвих похибок. Загалом я задоволена результатом, але не позицією, бо їхала за фіналом. Але дівчата додали, і фінал вийшов з шаленим світовим рекордом. Я, авжеж, хотіла б там пробігти. Якщо говорити про четвертий-восьмий результати, то це реально для мене. Навіть третє – це місце більш-менш реальний результат, як для європейок, можна так сказати. Тому потрібно боротися, є шанси, є для цього можливості – потрібно працювати".
Про підготовку після чемпіонату світу"Ми знаходимось у Німеччині – це олімпійська тренувальна база поблизу Берліна. Тут дуже спокійне місце, і тут дуже легко сконцентруватися на тренуваннях. Єдине – я виїхала в Берлін на концерт своєї улюбленої групи. Я зарядилася емоційно. Вони повернули мене до тями після довгої дороги з Юджина, був дуже важкий шлях. Їхала кілька днів, і потрібно було зупинки робити в кількох містах Європи".
"Спочатку була адаптація після навантажень, які були в США, щоб втягнутися в роботу. А потім був тиждень відповідальніший з огляду на підготовку, напевно, основний для підведення форми до чемпіонату Європи. Ми його завершили, і все йде за планом, усе добре. Я налаштована і вмотивована показати результат. Навантаження виконую всі ті, які можу витримати, а тренер дистанційно контролює. Тут на місці зі мною працює асистентка мого тренера, яка в Україні мені допомагає, коли є така можливість. Таким чином я не одна тут, маю можливість сконцентруватися на своєму плані, добре відпочити. Дуже гарні умови, і все необхідне у нас є".
Про моральний стан після чемпіонату світу "Перерви для відновлення не було. Закінчилися змагання на бар’єрах, потім була естафета, потім майже одразу ми виїжджали. Основним завданнями було відновитись фізично. А морально буває так: один день все добре, а потім читаєш новини з України – і вся мотивація на змагання зникає. Потрібно знову себе повертати до тями, у кожного є свої методи – хтось музику слухає, хтось використовує тренування чи книжку, а ще є спілкування з рідними. Це така рутина, яка за нормальних обставинах по-іншому сприймається, а коли відбуваються такі емоційні гойдалки через війну, то не дуже легко себе сконцентрувати. Але ти розумієш, що ти на тому місці, де маєш бути, і виконуєш завдання, які перед тобою стоять".
"Ти маєш плани, цілі. Кожен день є завдання, які я маю виконати, а вже потім знаходжу час на відпочинок. Стараюсь не мандражувати, адже важливий старт – це завжди хвилююче. Я налаштовуюсь на те, що маю виконати завдання, які я поставила перед собою з тренером. Хочу виправдати очікування моєї сім’ї та всіх українців. Ми не одними змаганнями виконуємо свою місію, а й так само несемо інформацію за кордон. Дуже багато запитують [про війну], це відбувається безперервно. Немає такого, що поговорили – і більше до цього не повертаємось. Кожен раз іноземні спортсмени перепитують [про війну і близьких], коли бачимось, пропонують допомогу. Так, ми розуміємо, що наче не одні, хоча з іншого боку, ніхто не може відчути краще цю ситуацію, ніж ми самі. Іноземці стараються підтримати, але інколи дивно дивитися, як люди живуть звичним життям".
"Це схоже на наслідки акліматизації: наче "шум" такий в голові, і він не завершується, бо постійно за щось болить голова. Загалом уся ситуація не дає спокою, бо в нас немає впевненості в тому, що буде завтра. Ми не знаємо, що станеться, чи всі будуть живі й здорові. З одного боку, ми займаємось своєю улюбленою справою, а з іншого – закінчиться сезон, і нам потрібно думати про наступний. А впевненості в майбутньому зараз немає ні в кого, бо зараз усі сили кинуто на перемогу України на всіх фронтах. Це накладає певний тягар".
Про перспективи на чемпіонаті Європи"Я планую покращувати результат на чемпіонаті Європи. Мені не вистачило ще одного забігу, аби додати на чемпіонаті світу. Можливо, ще б з однією спробою на бар’єрній дистанції, я б почувала себе краще фізично й впевненіше пробігла дистанцію, покращила результат".
"Я виконую всі настанови, які дає мені тренер. Без сумнівів, потрібно швидше бігти. Особисто для мене це буде важливіший старт, аніж був чемпіонат світу. Адже наш чемпіонат Європи вже дуже давно не проводили. Вийшло так, що попереднє Євро відбулося аж у 2018 році. Майже як Олімпійські ігри – раз на чотири роки. Там потрібно бігти вже без усіляких помилок та виправдань, підніматися на найвищу сходинку з можливих". Про попередні чемпіонати Європи"На чемпіонатах Європи я виступала двічі – це було в 2016 році в Амстердамі, а також в 2018 в Берліні. На першому я посіла дев’яте місце, а на другому я була сьомою. Запам’ятався мені більше Амстердам, напевно, тому, що це був перший мій масштабний турнір на дорослому рівні. Він вразив мене сильно емоційно. А в Берліні був трішки кращий результат, але не вдалося реалізувати себе у фіналі. Тому емоції тоді були трішки не дуже хороші для мене, я була дещо розчарована. Авжеж, я була б рада потрапити до фіналу, але я знала, що могла краще пробігти і навіть потрапити до трійки найкращих".
"Я дуже хочу реалізувати себе саме в Мюнхені, бо для мене – це важливо. Очікування від чемпіонату Європи більші, аніж від світової першості, бо він ближчий – свій. Це особисто моя думка. Вдалі та невдалі результати сильніше сприймаються саме на Євро. Буду намагатися показувати результат, щоб він був успішнішим, аніж це виходило до того". Про завдання на Мультиспортивному Євро "Завдання виграти медалі не може не стояти. Якщо взяти, наприклад, результат на останніх двох світових офіційних стартах – Олімпіаді та чемпіонаті світу, які вже пройшли – то перші з представниць Європи – це Фемке Бол, Аня Рижикова і я. За позиціями саме так, якщо забрати учасниць із інших частин світу. Але кожні змагання – це новий старт, і потрібно виконати все, що залежить від кожної з нас, тоді буде результат"."Шанси є у всіх. Це тільки здається, що всі досить "далеко" за десятими та сотими секунди. Насправді, на бар’єрах – це дуже близько. Звичайно, Фемке Бол зараз поза конкуренцією. При цьому шанси є у кожної, хто показав результат 54.50 секунди і швидше, бо таких багато. Але є різні змагання. Старти одного дня – це Діамантова ліга. Вона не зрівняється з Євро чи іншими змаганнями, де треба бігти кілька забігів, півфіналі і фінали. Якщо не помиляюсь, то є таке правило, що топ-12 у рейтингу кваліфікацію не бігтимуть. Я не пам’ятаю скасовували його чи ні. У Берліні лідери стартували з півфіналу. Багато факторів впливатиме на результат – моральна, технічна складові. Але намагатимемось продовжити тенденцію останніх двох офіційних стартів і пробігти швидше багатьох суперниць з Європи".
Хто така Вікторія Ткачук 27-річна українська бігунка з Хмельницької області, що спеціалізується у бігу на 400 метрів з бар'єрами. Ткачук - учасниця Олімпіади-2020. На Іграх у Токіо вона фінішувала шостою у фіналі бігу на 400 метрів з бар'єрами. Ткачук у 2021 році дебютувала на Діамантовій лізі. Найкращий результат 27-річної атлетки - друге місце на етапі у Бірмінгемі у 2 Джерело
