Журналістка Крістіна Бердинських розповіла дві зворушливі історії про українок, які виїхали з окупованих Росією територій у Запоріжжя. Про це кореспондентка написала на своїй сторінці у Facebook.
Зокрема, Бердинських розповіла про 16-річну бандуристку Світлану, яка разом з батьком виїхала з окупованого Херсона. Вибираючись із окупації, вони змогли провезти через російські блокпости бандуру.
«Вони щойно приїхали із окупованого Херсону і змогли провезти через ворожі блокпости бандуру. Для цього вигадали легенду, що типу це слов’янський інструмент, на ньому грають не лише в Україні, але і в інших країнах», – розповіла журналістка.
16-річна Світлана грає на бандурі 10 років і мріє про навчання в консерваторії. Зараз із батьком вона прямує до Одеси і сподівається знайти музичного вчителя і продовжити навчання, щоб не втратити рік і наблизитися до мрії.
«Коли ходиш по Херсону, хочеться плакати від того, що твій рідний дім не впізнати – усюди руські», – каже дівчина.
Журналістка розповіла, що попросила Світлану заграти щось. Першим вона виконала гімн України – усі знімали і плакали. Далі вона заграла і заспівала ліричну українську пісню, де є такі слова «Без мрії не можна жити». Одна жінка, яка теж виїхала із Херсону, на цьому моменті розридалася. «Усе буде добре. Без мрії не можна жити», – заспокоював її словами батько Світлани, сидячи біля своїх валіз у Запоріжжі.
Друга історія з окупованих територій про родину з Маріуполя – жінку та двох дітей-підлітків. 14-річну Софію розповіла, як у квітні окупанти обстріляли їхню машину, коли вони їхали за гуманітаркою, бо уже нічого було їсти. Дівчина отримала поранення. Вона підняла футболку і показала величезний шрам на лопатці.
Першу медичну допомогу дівчина отримала у Новоазовську, бо неможливо було вибратися в інший бік, оперували її у Донецьку, де вона понад місяць була у лікарні, далі повернулися до Новоазовська, заїхали на день в Маріуполь, забрали речі і виїхали. Зараз прямують до родичів у Вінницьку область.
«Мене вразило, наскільки добре розуміє Софія, що з нею не усе ок. Каже, що їй точно потрібна допомога психолога, адже вона не може сприймати взагалі гучні звуки, одразу починається панічна атака. «Чую звичайний звук закриття дверей авто – і мене вже трясе», – говорить Софія. За те, що переживають українські діти під час війни має бути якесь окреме місце у пеклі для військових РФ», – написала Бердинських.
Також у Маріуполі мешканці знесеного загарбниками зруйнованого обстрілами будинку вимушені облаштувати своє помешкання та побут просто неба.
Джерело
