Якими будуть державні фінанси 2023–го, розглядають народні обранці. Проєкт кошторису порахували в Кабміні та передали під купол. В уряді назвали його бюджетом для перемоги, але одразу попередили – рік буде непростим, а війна – це дорого. Дуже дорого!
Проєкт бюджету, попри війну, нардепам уряд передав без затримок. Документ у Мінфіні охрестили консервативно–песимістичним сценарієм. Кажуть, хоч які економічні прогнози вписали б у кошторис нині, усе залежатиме від ситуації на фронті.
"Цей бюджет готувався в умовах високого ступеня невизначеності. Ми розуміємо, що сьогодні майбутнє України залежить від наших військових", – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.
"З цим бюджетом країна має вистояти, вижити і рухатися до перемоги, забезпечити перемогу", – заявила співголова фракції "ЄС" Ірина Геращенко.
"Я вважаю, що адекватний бюджет", – додав нардеп "Голосу" Ярослав Железняк.
Доходи державного бюджету в новому році сягатимуть понад 1 трильйон 200 мільярдів гривень. А от видатки – вдвічі більші! Понад 2,5 трильйони гривень. Звідси величезний дефіцит – більш як 1 трильйон 200 мільярдів, а це фактично половина усього бюджету і 20% від ВВП.
"Очікується що економіка трохи пожвавиться наступного року, бо зараз ми також бачимо, що ситуація набагато краща, ніж усе було в березні, коли все було шоковані і набагато більше територій перебувало під окупацією, тому чисто математичне порівняння – наступного року більше зростань, як результат – податкових надходжень", – інвестиційний банкір Сергій Фурса.
ВВП, прогнозує кабмін, зростатиме, але це порівняно з воєнним 2022–им. Інфляція зросте до шалених 30%. Долар передбачають на рівні 42 гривень, але не виключено, що до кінця наступного року підскочить і до пів сотні. Середня зарплата буде на рівні 18,5 тисяч гривень.
"Уже поступово відбувається адаптація бізнесу та громадян до нових умов, таким чином очікується зростання ВВП на 4,6%", – переконує профільний міністр.
"Інфляція буде високою. Ми нікуди не дінемося, наша інфляція формується зовнішньою інфляцією, рекордною інфляцією за 40 років в США, в Британії", – пояснює фахівець.
Ключовий пріоритет кошторису 2023–го – безпека й оборона. На них уряд виділив небачені досі 1,141 ТРЛН ГРН, і це половина усього бюджету держави. Понад 500 мільярдів – на грошове забезпечення військовим. Решта – на озброєння та підсилення армії.
"Наші ЗСУ демонструють стійкість і здатність перемагати, те саме ми маємо демонструвати на економічному фронті", – закликав голова комітету з питань бюджету, "слуга народу" Юрій Арістов.
Другий пріоритет воєнного бюджету – соціалка. Зарплати, пенсії, субсидії наступного року платитимуть! – переконують в уряді. На це заклали третину бюджету – понад 800 млрд гривень. Але індексуватимуть у новому році лише пенсії, кажуть в уряді. Водночас мінімальна зарплата і прожитковий мінімум залишаться на рівні останніх змін в 2022–му і не зростатимуть.
"Те підвищення, яке відбудеться з першого жовтня, воно фіксується в проєкт бюджету на наступний рік, тобто підвищення не буде, і зараз основний виклик, щоб були закладені кошти на виплати різниці інфляції пенсіонерам, а громадяни будуть обділені в цьому плані", – зауважує нардеп "Батьківщини" Михайло Цимбалюк.
"Пенсії для 10,7 мільйона українських пенсіонерів будуть забезпечені вчасно і в повному обсязі", – обіцяє Сергій Марченко.
Значні кошти держава хоче виділити на підтримку малозабезпеченим сім'ям та людям у складних обставинах.
Подбали в уряді і про повоєнну відбудову. Пропонують створити бюджетний фонд для ліквідації наслідків російської агресії. Додаткову дотацію на компенсацію через війну отримають місцеві бюджети деокупованих регіонів. Також створять гранти для розвитку бізнесу.
Менше цьогоріч дістанеться медицині й освіті – через війну видатки на них змушені врізати. Зокрема, скорочуватимуть і зарплату. А з цим не погоджуються депутати від опозиції, кажуть, пропонуватимуть поправки і джерела фінансування.
"На освіті наших дітей економити не можна, тому що це наше майбутнє", – наголосив депутат Дмитро Разумков.
"Нулі стоять на реформу нової української школи. Такі пріоритети я зрозуміти не можу!", – обурюється депутатка "Голосу" Інна Совсун.
"Ми маємо зберегти той низький рівень заробітних плат, який вони мали, не говорячи вже про підвищення", – переконує народна депутатка "ЄС" Ніна Южаніна.
Не знайшлося достатньо грошей цьогоріч на президентське велике будівництво доріг. Аби зекономити, уряд обіцяє зменшити видатки на органи держвлади, а кількість чиновників скоротити на 30%.
"Зокрема, заплановано скорочення на 11,6 млрд грн видатків на утримання органів влади", – сказав міністр фінансів.
Також у новому бюджеті обійдуться без традиційних витрат для нардепів. Статті кошторису на розвиток регіонів, якими збирали голоси мажоритарників – скасували, забрали і субвенцію на інфраструктурний розвиток. І навіть якщо вдасться пропхати депутатські захцянки, згодом уряд може їх вичистити...
"Усіх бажаючих засунути свої плюшки одразу розчарую, під час війни мінфін може робити секвестр без парламенту і перекидати на військові потреби", – нагадує Железняк.
А от на єдиний марафон гроші знайшлися – на нього планують витратити 600 мільйонів гривень.
"Перетворився в таку винятково однобоку інформацію, все менше глядачів споживає цей продукт, і очевидно що ці гроші можуть бути спрямовані на нагальніші потреби, як от освітяни", – вважає Ніна Южаніна.
Але найбільший виклик бюджету 2023–го – шалений дефіцит. Латати бюджетну дірку майже на 38 мільярдів доларів в уряді сподіваються фінансовою допомогою від західних партнерів. Як і цьогоріч, розраховують на підтримку США, Євросоюзу, Міжнародного валютного фонду, інакше втримати ситуацію не вдасться і тоді нацбанку доведеться включити друкарський верстат.
"Ми маємо вже сьогодні домовлятися з міжнародними партнерами про допомогу, дуже важливо аби вони у своїх бюджетах передбачали допомогу Україні", – каже Юрій Арістов
"Зараз є підтримка заходу, і навряд чи ми зараз спрогнозуємо що вона зменшиться, ба більше, вона зростає, йдуть переговори з МВФ, і можливо з'явиться саме МВФ, які замістить кошти ЄС і американців", – зазначає інвестиційний банків.
Нині документ вивчають нардепи, до 1 жовтня мають подати свої пропозиції і проголосувати у першому читанні. Далі головний фінансовий документ рушить знову до уряду на доопрацювання. Ухвалити в цілому бюджет цьогоріч сподіваються швидше. Не під ялинку.
"Напевно, у перший тиждень жовтня проголосується бюджет в 1 читанні, в третій тиждень жовтня проголосують бюджет в цілому", – повідомляє Железняк.
"Є джентльменська домовленість фракцій, що потоку пропозицій, які завжди тисячами надходили до бюджету – не буде, будуть виважені кілька десятків від фракцій, загалом кількасот пропозицій", – розповів перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко.
Зрештою, і ті цифри будуть не остаточні. Ситуація в країні змінюється так швидко, що кошторис доводиться переглядати мало не щомісяця. Тому реальні показники бюджету напряму залежатимуть від ситуації на фронтах великої війни із росією.
Ірина Сисак, Юрій Усік, "5 канал".
Джерело
