В Осло готуються до вручення престижної нагороди, яка направду викликала чималу хвилю критики цього року. Нобелівську премію миру планують вручати одразу трьом правазахисним організаціям з України, Білорусі та Росії. Критики твердили про неприпустимість того, щоб ставити на один щабель наші країни у розпал війни. 

Кореспондентка "Радіо Свобода" Зоряна Степаненко розповіла в ефірі ТСН про вручення Нобелівської премї миру.

Саме Нобелівська премія миру - багато в чому унікальна. Не лише тим, що її єдину, на відміну від нагород в інших галузях, вручають не в Стокгольмі, а в Осло. Саме так заповів Альфред Нобель, який хотів, щоб і Норвегія, яка на той момент була в унії зі Швецією, була причетною до великої події. Церемонія, що буде завтра, направду грандіозна для самої Норвегії: відбувається у міській ратуші. На ній завжди присутній король. Там опісля проводять урочистий банкет. Серед запрошених є політики, дипломати, вчені з усього світу. Російського посла цьогоріч, до речі, не покликали.

Номінація на премію миру з-поміж усіх інших завжди провокує найпотужнішу хвилю критики й суперечок у різних куточках світу. Цьогоріч її розділили українські, російські правозахисники й керівник білоруської правозахисної організації. Одні називали це кроком назустріч порозумінню між суспільствами, інші - невдалим жартом Нобелівського комітету.

"Ця премія дуже своєчасна як щодо правозахисників, так і протидії зловживанню владою. І увага до цих трьох країн, а також до того, що три країни у стані війни разом. Але нагорода не для країн, а для організацій у цих країнах, які переслідують одну й ту саму мету й борються за ті ж самі цінності", - каже виконавчий директор Нобелівського центру світу К'єрсті Флогстад.

Білоруський правозахисник Алєсь Бєляцький нині перебуває у в'язниці, куди його запроторили через масові протести після останніх президентських виборів в країні. Російський "Меморіал" ліквідували як організацію, а російські суди відбирають і її майно на користь держави. До речі, якраз під час одного з таких процесів правозахисники й дізналися, що стали лауреатами Нобелівської премії. 

"Ми як "Меморіал" багато разів були номіновані, а отримали премію зараз. Отримали не самі, а отримали разом із нашими українськими та білоруськими колегами. І це, на мою думку, дуже важливий знак. Ця війна зруйнувала наше життя. Вона зруйнувала не лише життя людей в Україні, вона зруйнувала життя людей у Росії. Не всі просто розуміють, на жаль, у Росії. Дивлячись назад, можна сказати: тут ми не були досить жорсткими, тут ми не наполягали, тут нас не почули. Адже ми як "Меморіал" дуже давно говорили, що справа погана. Але нас не чули", - каже виконавча директорка Міжнародної общини "Меморіал Олена Жемкова.

Те, що премія одна на трьох, не сприймають із критикою чи іронією й українські лауреати. Центр громадянських свобод, що пройшов шлях від організації, яка допомагала активістам Євромайдану в юридичному плані, до тієї, що зараз документує потенційні воєнні злочини й опитує свідків, - намагається дотягнутися, зокрема, й до українців, вивезених до Росії з окупованих територій. У цьому плані, сказала нам керівниця Центру, - російські правозахисники допомагають шукати українців, зв'язок із якими намагаються відновити. Голова центру зараз їздить буквально по всьому світу, зустрічається з політиками, дипломатами й намагається переконати їх, що мир настане тільки разом зі справедливість. Тому треба створити, мовляв, спецтрибунал, який би змусив Росію відповісти за скоєне. 

"Ми вісім років документуємо воєнні злочини з моменту, коли Росія почала окупацію Криму, Луганської і Донецької областей, і особливий фокус на незаконне утримання, катування, сексуальне насильство, вбивство цивільних людей, так само як політичне переслідування й ув’язнення людей на окупованих територіях. Всі ці вісім років ми направляли десятки звітів до ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Європейського парламенту, але нас не чули. Ми боролися за увагу. А зараз Нобелівська премія миру дала нам цю увагу. І ми її використаємо", - каже голова правозахисної організації "Центр громадянських свобод"  Олександра Матвійчук.

Як витратять премію, у Центрі громадянських свобод іще не вирішили, бо надто багато, кажуть, потреб, і очі буквально розбігаються. У "Меморіалі" визначились, але поки тримають інтригу.