За моїми підрахунками, наразі близько 45-ти народних депутатів перебувають за кордоном. Частина – у оформлених відрядженнях, частина з різних причин виїхала ще до введення в дію Указу президента і урядової постанови про заборону на виїзд без дозволу Голови ВР. До речі, за попередньою інформацією, усна вказівка не випускати нардепів з країни надійшла до прикордонної служби ще до початку дії урядової постанови. Яка, з юридичної точки зору, є підзаконним актом.
Однак жодна із політсил зараз не бере на себе відповідальності цю постанову оскаржити. І зрозуміло чому. Бо електорально це гратиме проти. «Слуги» на це не підуть – бо це б означало пряме протистояння з ОП, опозиція теж не хоче виступати ініціатором, щоб не бути звинуваченою у підігруванні «відпочивальникам». Інформація ЗМІ про туристичні вояжі окремих депутатів та чиновників підштовхнула Офіс президента скористатись унікальним шансом.
По-перше продемонструвати, що вони почули суспільний запит на справедливість.
По-друге, демонстративно відмежуватися від «туристичних турне» окремих нардепів і «повісити усіх собак» на Раду.
Ну, і по-третє, спробувати таким чином мати додатковий інструмент впливу на депутатів. Бо процедура погодження відрядження (як кажуть, у тій же «Слузі народу») вимагає до чотирьох підписів – голови комітету, голови фракції, віце-спікера і, нарешті, розпорядження голови ВР.
«У декого є діти за кордоном і депутатки періодично їздять до них. Дехто потребує лікування. Дехто взагалі перебрався жити за кордон до сім‘ї, але приїжджає на голосування. Дехто дійсно потребує частих виїздів для міжнародних виступів, конференцій, промоції України та за підтримкою. У кожного своя історія», – сказав вчора мені один із нардепів.
Але й підтвердив, що загалом у Раді зріє бунт. Бо голосів для деяких голосувань бракує вже зараз. А з моменту вступу в дію урядової постанови їх бракуватиме ще більше, оскільки депутати вважають, що їх просто «нагнули». Особливо обурюються ті, хто дійсно перебував за кордоном по роботі. Є й частина, хто виїхав і не планує поки що повертатися на Батьківщину. Допоки Офіс президента якось не відрегулює положення про дозволи.
Ще гірша ситуація з місцевими органами самоврядування. Бо якщо ВР «харчується» за рахунок податків, то місцеві депутати зарплати не отримують. Але тепер, зокрема, депутатки різних рівнів втратили можливості, які вони мали раніше для пересікання кордону на тих же правах, що й інші жінки. І рано чи пізно, очевидно, що це питання таки дійде до суду, якщо цю позицію не скасують. Або до великого відтоку жінок з органів місцевого самоврядування, принаймні, на найнижчих рівнях.
Підозрюю, що за два-три тижні в документ будуть знову вносити правки.
Джерело
