Народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка та український актор театру і кіно Олексій Богданович сьогодні, 23 березня, святкує ювілей – 60-річчя.

Олексій Богданович – знаковий артист на українській сцені. Він завжди втілював шляхетний дух свого народу у виставах української та європейської класики. Чоловік пішов вступати до театрального інституту «по приколу», а вже на четвертому курсі його запросили грати на головній сцені України. У тридцять з невеликим років – отримав Шевченківську премію. А вистави з його участю незмінно збирають аншлаги у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

Богданович швидко увійшов до когорти провідних майстрів сцени. І хоча його часто манили перебратися до Москви, не зраджував ні своїй Батьківщині, ні рідному театру. 

Народний артист та театральний секс-символ Олексій Богданович святкує ювілей Блок галереї

Олексій Богданович народився в селі Береза на Сумщині. Батько був економістом, мати працювала вихователькою в дитсадку. Батьки хотіли, аби син вступив до медичного інституту. Проте він обрав Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, навчався на курсі у Леоніда Олійника. По закінченню у 1984 році інституту почав плідну працю у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, а згодом і в кіно.

Знімався у фільмах та серіалах:

  • «Все перемагає любов» (1986, режисер М. Мащенко);
  • «Останній бункер» (1991, режисер В. Іллєнко);
  • «Злочин з багатьма невідомими» (1993, режисер О. Бійма);
  • «Юденкрайз, або Вічне колесо» (1996, режисер В. Домбровський);
  • «Природа», із серіалу «Острів любові» (1996, режисер О. Бійма);
  • «Прощання з Каїром» (2003, режисер О. Бійма);
  • «Украдене щастя» (2004, режисер А. Дончик);
  • «Казка старого мельника» (2020, режисер О. Ітигілов);
  • «П’ять хвилин до метро» (2006, режисер С. Альошечкін) та інших.

Ролі у театрі:

  • Петруччо у виставі «Приборкання норовливої» та Едгара у виставі «Король Лір» Вільяма Шекспіра;
  • Ксанф – у виставі «Езоп» Г. Фігейредо;
  • Паллант – «Енеїда» І. Котляревського;
  • Михась – «Гріх» В. Винниченка;
  • Гриць – «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської;
  • Ілько – «Патетична соната» М. Куліша;
  • Роман – «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого;
  • Лукаш – «Лісова пісня» Лесі Українки;
  • Дон Жуан – «З коханням не жартують» П. Кальдерона;
  • Іван – «Безталанна» І. Карпенко-Карого та інші.

Джерело