Анатолій Єгоров, позивний "Комуніст", боєць штурмової бригади "Азов", пригадав, як рік назад билися із окупантами за Маріуполь, як потужно тримали оборону і як прийшлося вийти із "Азовсталі".
Все про про оборону "Азовсталі" Єгоров розповів для ТСН.
Як сприйняв наказ здатися?
"Ми думали, що план буде інши. План буде – що ми вирвемося на лівий, розійдемося по місту, і вони нас ще тиждень будуть колупать. Але коли командир сказа: "Ви ж розумієте….. це ми не за себе!". Нам треба було кинути у такому разі всіх своїх поранених, а їх було дуже багато. І ми виходили саме через це!", - розповів він.

"Були ті, хто не хотіли, сказали, не піду здаватися. У нас безперечна репутація, в командира і тому його наказ виконується на 100%. І не заперечується ніколи, на ньому все трималося. Коли він виходив на рацію особисто – в тебе так щось загоралося всередині. І він, коли виходив, позивний в нього був "Малахіт". Оперативний позивний. І коли "Малахіт" на звязку – це такий взрив. Особисто командував всіма контрнаступами. Ми ж були - в активній обороні, не в глухій. Нас почали давити – постійні качелі. Особливо качелі були – шлакова гора. Це висота над морем. Він особисто командував операцією", - пригадав "азовець".
На чому ви трималися на "Азовсталі" майже без води, їжі, з мінімальна кількістю зброї
"Ми розуміли: чим довше ми протримаємося, тим більше буде шансів у нашої держави. Далі б вони пішли на Запоріжжя, Дніпро, у них була задача пройти маршем до Дніпра як мінімум, але ми стали як кістка в горлі. Ми розуміли це!", - розповів Єгоров.
"Коли ми наприкінці квітня відійшли на "Азовсталь". Там були знищенні два склади. Називалися вони магазин 10 і магазин 20. В травні були вилазки на ці магазини під кулями. Хлопці кажуть. Там в одному місці була Cola, але там на цю колу, як раз снайпер пристрелений. Не було іншого вибору не йти. Також знаходили сире м'ясо. Починало гнити і хлопці нам принесли масло, і воно із запахом. Серед купи сміття знайшли мішок крупи. Хлопці принесоли сир. Це було круто. Ми намагалися це зробити під той момент, коли вивозили цивільних з "Азовсталі". Я особисто передавав їх. Ми день розміновували коридор. І це дуже і дуже дальня дорога. Перелазили. На руках переносили. Там були завали, щоб ви розуміли, коли фаббомби кидали – вагони літали, арматура", - додав військовий.
Які в тебе були задачі?
"Спочатку лінія фронта, за яку я відповідав в Маріуполі - лівий берег, море. Морський бульвар, а наступна – "Азовсталь".
Найважчі дні були відходи. Їх було кілька. І найважкий - відхід з лівог берега, саме в Азовсталь. Це було тяжко. Ти розумієш, що локальну війну ти програв. Не було протитанкових і снарядів для мінометів. Останній місяць ми були на боєприпасах, які згоріли. Їх не можна використовувати. А ми почали розкопувати і використовувати, згорівші боєприпаси. У нас посмертно герой "Чуб" – командир танкової роти. Він на своєму танку спалив три десятки ворожої техніки. Я бачив, як він працює. Він викатувався по моїй команді - на моєму участку. Він викатувався один на два танки - і два танки горіло", - пригадав він.
Коли ти зрозумів, що ситуація дуже критична?
"Та одразу, я по 24-му лютому побачив динаміку. Ми заїджжали по єдиній дорозі і ми розуміли, що все - закриється коробочка. Після того, що як ми вийшли з маріуполя на "Азовсталь" - десь день був потрібен, щоб усідомити все - і потім стало легко. Усвідомив, що все життя моє закінчиться там! Перестав розчаровувтаися, надіятися на щось, просто виконував роботу і просто хотілося більше з собою забрати уродів", - розповів "азовець".
Нагадаємо, 20 травня, минає рік, коли захисники Маріуполя остаточно вийшли з "Азовсталі".
Читайте також:
- "Бавовна" у тимчасово окупованому Бердянську: з'явились фото
- “Друга армія світу” здивувала танками, які везуть на фронт: фото
- У тимчасово окупованому Бердянську пролунали потужні вибухи