Екстрасенси "полюють" на родини, які розшукують когось з близьких, хто загубився. Вони спантеличують пошуковців і шкодять рятувальним операціям.

Про це в інтерв’ю Суспільному розповів Сергій Осман, керівник пошуково-рятувального загону "Мілена", який брав участь у пошуках зниклої дворічної Віолетти на Харківщині.

За словами Османа, жодного разу інформація від екстрасенса не була корисною і не допомогла розшукати жодну людину. Мотиви "провидців" — реклама і гроші, вважає Осман.

Що насправді допомогло врятувати Віолетту, яку знайшли на четверту добу пошуків у лісі за сім кілометрів від дому — інтерв’ю Сергія Османа Ганні Силаєвій.

Пошуки дворічної Віолетти

Ваша команда брала участь у пошуках дворічної Віолетти з села Скрипаї у Харківській області. 27 травня дівчинку знайшли на четверту добу пошуків живою в лісі за 7 км від дому. Які були шанси в дитини вижити?

Шансів було небагато, до останнього вірили, що ми знайдемо, і знайдемо її живою. тому ми билися кожен день і не відступали.

Які загрози могла зустріти дитина в лісі?

В основному, це перехолодження, діти гинуть через це. Те, що дитина вижила, це дає нам надію в майбутньому боротися до останнього.

В історії пошукових загонів всього світу були такі моменти, коли дитина і більше днів пробувала в лісі й вижили, понад тиждень і її знаходили живою.

Це тому, що у дитини якась інша реакція на ці загрози, дитина більш витривала?

Якщо літні люди заблукають у лісі, то у них шансів менше буде, ніж у дитини. Якщо подивитися з іншого боку, то дитина маленька і є загроза від звірів. Кожен пошук — це індивідуальний пошук, немає схожих пошуків все буває по-різному.

Я дивилася карту, в селі Скрипаї з одного боку — поля, з іншого — ліс, і також є річка. Чи є якась особливість, можливо різні методи пошуку?

У цьому пошуці основною причиною, чому навіть не зібрався пошук в ту ніч, коли пропала дитина, чому не виїхали, бо там недалеко велися бойові дії й ліс був ймовірно замінований.

Ми багато розмовляли з військовими, з правоохоронцями на цю тему, щоб ми могли якось зрозуміти, чи можна туди вести волонтерів. Були квадрати, в яких є міни, туди волонтери не ходили. Це було далеко, і дитина туди дійти не змогла б.

Ми не могли зібрати достатню кількість волонтерів. Ми закликали, і на четвертий день тільки зібралося понад 60 волонтерів, хоча це замало. Я б хотів, щоб декілька сотень людей було.

Як ви пояснюєте? Якось це з війною пов'язано?

Можливо, тому що це далеко було, хоча ми і формуємо екіпажі, щоб доїхати до місця пошуку. Я думаю, що багато людей роз'їхалося, у людей багато своїх проблем, можливо, не хочуть заглиблюватися в чужі проблеми. Знаєте, скільки людей залишилося без домівки або ще і близьких. Можливо, забулися ті резонансні пошуки, які були раніше

А хто координував ці пошуки?

У першу ніч о 22:00 ми координувалися з поліцією, і в ніч виїхали два наших координатори з квадрокоптером, з тепловізором, перевіряли місцевість, але пошуки були тоді марні. Зранку ми почали збирати людей, і почалася пошукова операція. На четвертий день знайшли дитину живою.

Збирається штат на місці пошуку, виділяється від кожної організації координатор, ми координуємося, розподіляємо квадрати, бо неодноразово у нас були пошуки з поліцією, що ми в одній групі йшли.

Як ви визначали напрямок, в якому шукати? Який пріоритетніше?

Ми розкручуємо, як то кажуть, по равлику з місця, де дитина пропала. По пріоритетності було зрозуміло, що там поряд ліс і вода, це було пріоритетом, але ми перевіряли й інші території. Там були поля з високою травою. Ми один день присвятили тому, що перевіряли ці поля.

А ця місцевість була під окупацією?

Ні, це звідти наші хлопці наступали на ті місця, що були в окупації. Але там були обстріли. Небезпечний цей був пошук, але ми спочатку визначили ці квадрати, в якій ми не будемо відправляти волонтерів. Теоретично дитина може зайти дуже далеко, і те, що вона прийшла там 5-7 км, то це не межа.

Дорослі зникають частіше за дітей

Чи відрізняється поведінка дорослого та дитини, які заблукали? Чи важче її шукати?

Бувало таке, що люди похилого віку, які мають деменцію, поводять себе так само як діти. Потрібно робити психоаналіз людини, яка загубилася, чи відгукнеться вона, коли почує своє ім'я, чи буде відгукуватися.Було таке, що ми шукали дитину з аутизмом, проходили повз, а вона сиділа мовчки у хащах. Коли долучилися кінологи з собакою, дитина злякалася і почала плакати.

В якому віці варто навчати дітей правильній поведінці в таких ситуаціях?

Якомога раніше. Можна із двох років починати розказувати, як поводитися. Ніколи не зарано і ніколи не запізно.

Які головні правила, якщо дитина, наприклад, пішли в ліс по гриби з батьками, і дитина зрозуміла, що вона загубилася?

Необхідно стати на місці і кричати, стукати палицею по дереву. Не рухатись нікуди, тому що може зайти ще далі, зробити ще гірше. Нічого не чіпати, нічого не їсти, нічого не пити.

Я подивилася у вас на сайті в різних регіонах України зараз у розшуку понад 120 людей це винятково дорослі, тобто дитина — це все ж таки надзвичайна ситуація і такі випадки поодинокі?

Так. Якщо проаналізувати всі заявки, які ми обробили спочатку заснування загону, то десь 1,5 тисячі пошуків було проведено, це не означає, що ми завжди виїжджали на місцевість, з цих пошуків відсотків з 10 — це виїзди на місцевість, то 350 дітей було.

У вас є філії у декількох регіонах?

У Херсоні, Запоріжжі, Полтаві, Дніпрі. Коли нам телефонують, що людина пропала в окупації, ми такі пошуки не можемо брати, тому що ми просто безсилі. Ми не беремо військових, тому що це дуже небезпечно для наших волонтерів, цим повинні займатися відповідні правоохоронні органи.

Запитів на пошук зниклих людей стало зараз менше чи більше на поточний час?

Мабуть, так само як до війни було. Бувають це діти, які заблукали, бувають це підлітки, які посварилися з батьками й поїхали десь, а бувають ще багато випадків — це люди похилого віку з деменцією.

Як пошуковцям заважають екстрасенси

Дуже заважають нам екстрасенси. Пошук Віолетти показав, що це дійсно велика проблема. Екстрасенси доносять інформацію свою, незрозуміло звідки беруть, вигадують або ще щось, дуже заплутують пошук, заплутують родичів. Вони підходять з такого боку, що це наче свідки: от я бачив таке-то й таке-то. Починаєш у нього питати, він каже: мені привиділося.

У випадку з Віолеттою також таке було?

Ми створили чат для пошуку, і дуже багато екстрасенсів туди додавалося і плутали людей, хто виїхав на пошук. Ніколи жоден екстрасенс не знайшов жодну загублену людину. А інформацію дають по типу: я бачу дитину в темному місці, вона там, я бачу собачу будку, дитина в собачій будці або ще можу сказати, що я бачу, що дитина в лісі. Багато буває такого, що після того, як знаходять дитину або того, хто загубився, і оці покази, які були від екстрасенсів, люди під себе підстроюють: "От він же казав, що в лісі", хоча там ліс кругом.

Які їхні мотиви?

Я думаю дві у них цілі. Перша ціль — це збагачення, від родичів отримати якусь фінансову вигоду. Друга — стати відомими. Тому що, якщо він вгадає, це рознесуть по всім соціальним мережам, по телевізору, і він отримає клієнтів.

Багато родичів під час пошуку платять гроші цим людям, це працює. Тому що вони дають надію, і вони хороші психологи, але ми боремося з цим, і ми зібрали достатню інформацію з цього пошуку і в своїх соціальних мережах будемо викладати цю інформацію. Покажемо, що нам розказували, і куди нам показували. Люди повинні це знати, що це не працює. Працює поліція і працюють волонтери.

У першу чергу, якщо зникла людина, треба дзвонити в поліцію, далі підключаються волонтери, пошуковий загін і тоді пошук іде.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

Джерело