Артем Мардзявко помер від травм, отриманих внаслідок тривалого перебування під завалами будинку у Миколаєві. Йому було 11 років. Хлопчика рятували сім годин. У лікарні організм дитини не витримав. 13 жовтня 2022 року в будинок, де хлопець жив із батьками, влучила російська ракета С-300.

Спогадами про сина з журналістами Суспільного поділилась мама хлопчика Алла Іващенко.

"Це був глибокий сон. Без повітряної тривоги, без попереджень. Перша ракета влучила саме у наш будинок. Чотири поверхи одразу впали на мою дитину".

Порятунок тривав сім годин

Назавжди 11. Артем Мардзявко помер від травм, що отримав під завалами будинку у Миколаєві

Було дуже багато рятувальників, чоловік 20 у нас в кімнаті. Порятунок моєї дитини тривав сім годин. Уявляєте, сім годин він був у цьому страшному диму. Там неможливо було навіть хвилини перебувати, тому що закладало ніс, дихати неможливо було, а дитина витримувала сім годин.

Я весь час, коли він був під завалами, питала: чому саме він, чому не я, чому саме одинадцятирічна дитина має пройти ці страждання?

У нього були дуже великі плани відсвяткувати свій дванадцятий день народження. Але назавжди він залишиться одинадцятирічним хлопчиком.

В лікарні організм дитини не витримав

З-під завалів його витягли вранці. Без п'яти вісім ми приїхали в лікарню. Це був останній день, коли ми його бачили. У кареті швидкої він так сильно мене обіймав, останні його слова були: “Мама, ти ж скажи, що я не прийду сьогодні до школи”.

Я так раділа, що його витягли. Лікар каже: "Зараз його поведуть на операцію, ви готуйте, можливо, речі якісь, прийдіть до нього пізніше". А пізніше вже не сталось. О 21:00 ми прийшли до лікаря, хотіли побачити сина. Принесли йому гарні новини: з-під завалів дістали його гроші, які він збирав на день народження, хотів собі щось придбати.

Але коли ми прийшли в лікарню, довго до нас лікар не підходив. І оті страшні слова, які він сказав нам. Я не могла тоді повірити, але ж він приїхав в лікарню в свідомості, навіть жодного разу не втрачав свідомість.

Лікар сказав, що у нього був синдром тривалого стиснення, через те, що довго був під завалами. Всі органи його наповнились рідиною, токсинами.

"В останній вечір він зробив всі уроки"

Я тільки радію одному, він встиг попрощатись з нами. Дуже сильно наостанок обіймав тата, який дуже сильно його любив.

В останній вечір він поробив всі уроки, завдання. У нього мала бути контрольна робота перша по географії. Дуже розумівся в географії, задачах. Дуже хотів дізнатись, яка буде оцінка і, коли я вже побачила в електронному щоденнику після його загибелі оцінку, в нього було 12 балів.

Йому подобалось вчитись, подобалось щось нове дізнаватись. Він був дуже турботливим, життєрадісним, щирим хлопчиком.

Я дивувалась, наскільки у дитини бажання навчатися, навіть під час тривог, навіть тоді, коли було дуже страшно. Він мене перший заспокоював, він каже: "Мама, все буде добре, у нас не може бути інакшого".

Ми перебували до 1-го червня 2022 року на західній Україні, потім приїхали. У планах було поїхати в Чехію, там брат, хотіли літню відпустку перебути в Чехії, а на осінь в Одесу переїхати. Але, коли ми приїхали додому, наскільки він скучив за татом, не хотів виїжджати, казав: "Мама, я без тата нікуди не поїду". Наскільки у них були такі відносини з татом, у мене навіть таких не було.

Що відомо 4 червня 2023 року День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. На Миколаївщині через російську агресію загинули 18 дітей, повідомив Олександра Трайтлі. За даними Офісу Генпрокурора, станом на ранок 4 червня 2023 року від початку повномасштабної війни в Україні загинули 485 дітей, 1005 отримали поранення.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.

Джерело